Аналіз закономірностей функціонування традиційних сюжетів та образів у німецькомовній літературі. Форми та способи трансформації міфологічних і біблійних образів у творах П. Хакса, Ф. Дюрренматта і Х. Мюллера. Художня своєрідність обробок Б. Брехта.
Аннотация к работе
Друга половина минулого століття та початок нового ХХІ-го століття, визначаються активною увагою науковців до проблеми трансформації традиційних сюжетів та образів у світовому контексті, що є однією із найбільш актуальних і перспективних в історії зарубіжної літератури. Традиційні сюжети та образи виступають могутнім чинником у формуванні та розвитку національних культур, зокрема літератур. У своїх творчих пошуках письменники звертаються до традиційних сюжетів та образів як концентратів та каталізаторів загальнолюдського досвіду, що дозволяють робити певні висновки про сучасність на основі усвідомлення та переосмислення історії людства. Актуальність дослідження зумовлена потребою здійснити системний аналіз інтерпретації традиційних сюжетів та образів у німецькомовній літературі другої половини ХХ ст. Мета роботи - виявити і проаналізувати закономірності функціонування традиційних сюжетів та образів у німецькомовній літературі другої половини ХХ століття; визначити форми та способи трансформації міфологічних і біблійних образів у творах П.У підрозділі 1.1 "До проблеми трансформації традиційних сюжетів та образів у літературі ХХ ст." аналізується стан наукового вивчення питання "функціонування традиційних сюжетів та образів у літературі ХХ ст.", зосереджується увага на тому, що саме у літературознавстві ХХ ст. починає формуватися особливий науковий підхід до проблем "література і міф", "література і традиція", зявляються нові теоретичні та історико-літературні дослідження. Науковець докладно аналізує різні форми та способи переосмислення традиційних сюжетів та образів, простежує світоглядні та морально-психологічні домінанти рецепції біблійного та міфологічного матеріалу, звертає увагу на тенденції психологізації традиційних образів, їх проекцію на реалії певних епох, досліджує динаміку еволюції та провідні тенденції трансформації багатьох образів. Основними чинниками активного звернення до традиційних структур визначаються увага до культурної спадщини, збільшення у мистецтві ролі філософських аспектів художньої проблематики, тенденції, що повязані із світовим процесом інтелектуалізації прози, продуктивність використання традиційних сюжетів та образів для відображення загальнолюдських проблем, що стали особливо актуальними у культурі ХХ ст. Звертається увага на те, що питання функціонування традиційних сюжетів та образів у німецькомовних літературах другої половини ХХ ст., зокрема у творчості Б. У той же час цей спосіб має і специфічну рису, що відрізняє його від інших форм трансформації сюжетів та образів минулого: автори переосмислюють сюжети та образи, орієнтуючись при цьому на літературні варіанти, які, як правило, вказуються у підзаголовку нового твору).Крізь призму рецепції традиційних сюжетів та образів формується специфіка творчої самоідентифікації цих письменників (ця теза яскраво простежується на прикладі образу Геркулесу (Гераклу), який по-різному переосмислюється П. Не дивлячись на широкий діапазон розбіжностей між драматургією цих письменників, їх споріднює орієнтація на внутрішній світ особистості, зміна етичних орієнтирів, і, безперечно звернення до традиційних сюжетів та образів як концентратів загальнолюдської памяті, проблем буття, а їхній підхід до традиційного матеріалу характеризується нетривіальністю, а іноді навіть і парадоксальністю. Драматурги звертаються до різноманітних форм і способів переосмислення традиційних сюжетів та образів: обробок, дописування, апокрифів, здебільшого поєднуючи декілька форм в одному художньому контексті. Неабиякого значення для характеристики переосмислення традиційного матеріалу набуває заголовок, який може акцентувати факт використання певного традиційного сюжету ("Геркулес та Авгієві стайні", "Амфітріон", "Омфала"), містити цифрову характеристику ("Геракл - 5"). Автори ХХ ст. підкреслюють циклічність історії, акцентують у своїх творах можливості сучасної людини, намагаються зазирнути у потаємні глибини індивідуальної свідомості, орієнтують міфи на сучасність, підкреслюють ідейно-семантичні можливості традиційних сюжетів і образів та продуктивність їх функціонування у сучасній літературі.(5, 2 друк. арк.) (дисертантці належать матеріали розділів ІІ - VI та "Замість висновків"). Фоміна // Наук. Фоміна // Наук. Фоміна // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб. наук. праць. Фоміна // Наук. праці Камянець-Поділ. держ. ун-ту: зб. за підсумками звіт. наук. конф. викладачів і аспірантів: вип.