Роль німецьких колоністів у системі господарських відносин Правобережної України часів Російської імперії. Визначення головних чинників, які впливали на особливості економічного функціонування компактної групи німецького населення українських земель.
Аннотация к работе
Російський уряд був зацікавлений в іноземних колоністах, маючи на меті з їх допомогою підняти до тогочасного європейського рівня сільське господарство та промисловість Південно-Західного краю. Згідно з останнім, німецькі колоністи отримували значні привілеї: після переїзду вони отримували земельні наділи від 30 - до 65 десятин, грошову допомогу в розмірі до 500 карбованців (далі - крб.), держава гарантувала їм свободу віросповідання та право самоврядування в колоніях, звільняла від податків на 10 років і більше, надавала право влаштовувати свої ярмарки [1, s. Останні можна поділити на такі, які змушували німців емігрувати з батьківщини (розвиток капіталізму в Європі і масове вивільнення робочих рук, що штовхало значну кількість людей шукати заробітків поза межами своєї країни), і ті, які склалися безпосередньо на землях, куди можлива була еміграція (родючі ґрунти та порівняно низькі ціни на землю; незаповненість місцевого ринку товарами; нестача робочих рук та орендарів землі, особливо після відміни в 1861 р. кріпосного права; схожість методів господарювання, певна політична стабільність краю і порівняно територіальна близькість до німецьких етнічних земель) [1, s. Щодо ставлення урядових кіл різного рівня до іноземних колоністів і зокрема німців, то воно було досить суперечливим: заохочення з боку вищого чиновництва й самодержців і одночасно бюрократизм місцевих чиновників, що заважав нормальному розвиткові німецьких господарств. Уряд намагався утримати німців від переселення, відшкодовуючи їм збитки, заподіяли повстанці, але дарма.