Дослідження передачі емоційно-експресивних часток в перекладі сучасної німецької прози. Поняття комунікативно-прагматичних функцій у різних комунікативних типах висловлювання. Оцінка значення правильної ідентифікації тексту оригіналу при перекладі.
Аннотация к работе
Серед засобів, що передають емотивну модальність висловлювання, субєктивну модальність мовця як особи, що коґнітивно мислить та емоційно сприймає світ, все частіше називають частки, у першу чергу емоційно-експресивні (далі ЕЕЧ). Отже, актуальність нашого дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасного перекладознавства, яка характеризується ключовими словами прагматика, функція, процес і текст. Дисертація виконана в рамках теми, яка розробляється науковцями відділення західної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: “Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01) і затверджена Міністерством освіти і науки України. Мета дослідження полягає у виявленні закономірностей перекладу ЕЕЧ німецької мови (мови оригіналу, далі - МО) та їхніх сполучень у різних комунікативних типах висловлювання та встановленні лексичних засобів у мові перекладу (далі - МП), які можуть використовуватися у лексикографічному описі ЕЕЧ. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше здійснюється комплексний аналіз перекладу німецьких ЕЕЧ та їхніх сполучень українською мовою, обґрунтовується необхідність і можливість відтворення функції ЕЕЧ в перекладі для збереження прагматичної пресупозиції висловлювання МО та забезпечення когерентності тексту перекладу.“Емоційно-експресивні частки (ЕЕЧ) німецької мови як особливий функціональний розряд часток у перекладознавчому аспекті” зроблено огляд стану дослідження ЕЕЧ німецької мови з метою уточнення перекладозначих проблем, зумовлених їх лінгвістичним статусом, та конкретизації завдань даного дослідження. Розбіжності у описі властивостей та значення ЕЕЧ виражаються у різному обсязі розряду в різних класифікаціях та у поділі розряду на ядро (власне ЕЕЧ) і периферію (ЕЕЧ у широкому розумінні), дискусіях про наявність значення у ЕЕЧ та можливості їх перекладу. “Перекладність ЕЕЧ з точки зору комунікативної теорії перекладу” аналізуються сучасні погляди на проблеми одиниці перекладу, еквівалента та еквівалентності, рівнів еквівалентності з метою їх уточнення відповідно до специфіки предмета нашого дослідження. Одна й та сама емоція може передаватися одиницями як одного (напр., частка - частка або частка - прислівник) так і різних рівнів (напр., частка - фонетичний засіб: інтонація, наголос, тон, або частка - парафраза). Якщо висловлювання МО з певною ЕЕЧ неможливо передати притаманними МП засобами в тій самій формі, то, як і для інших “неперекладних” слів, які з точки зору цієї МП являють собою “незвичайні” комбінації різних характеристик, можна вибирати між двома можливостями, а саме, або зовсім відмовитися від пошуків ЛВ, що може бути виправданим за певних умов, або спробувати шляхом залучення часом досить громіздких засобів МП експлікувати значення ЕЕЧ.Результати перекладознавчого аналізу засвідчують наявність різноманітних засобів перекладу ЕЕЧ в українській мові, починаючи від часток різних розрядів та їх сполучень до експлікації значення шляхом парафразування чи описового перекладу. Положення про “перекладність” ЕЕЧ та їхніх сполучень знаходить ще одне підтвердження на матеріалі української мови, а дане дослідження доповнює собою низку праць, присвячених проблемам перекладу німецьких ЕЕЧ. Проведене нами дослідження дозволяє сформулювати такі висновки: Переклад комунікативно-прагматичних функцій ЕЕЧ, відтворення прагматики адресата є важливою передумовою прагматичної еквівалентності текстів - найвищого рівня еквівалентності перекладу (зокрема літературного). Парафраза та експлікація значення ЕЕЧ у словах автора підтверджують правильність класифікації ЕЕЧ та її функції перекладачем і відтворюють “дух” МО, але парафраза часто збільшує обсяг висловлювання, а експлікація в словах автора збіднює пряму мову персонажів. Виявлені частотні ЛВ можуть бути використані для лексикографічного опису ЕЕЧ, для перекладу та для тренування в навчальному процесі.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Великий потенціал маленьких часток // Вісник Київського національного ун-ту імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. - К.: ВПЦ “Київський університет”. - 1998. - Вип. 27. - С. 50-52.
2. Контрастивні дослідження німецьких ЕЕЧ та їх відповідників у інших мовах // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. - К.: ВПЦ “Київський університет”. - 2000. - Вип. 27. - С. 59-63.
3. Синонімія та багатозначність емоційно-експресивних часток німецької мови: проблеми перекладу // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - К.: ВПЦ “Київський університет”. - 2003. - С. 192-196.
4. Передача німецьких емоційно-експресивних часток українською мовою // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. - К.: ВПЦ “Київський університет”. - 2003. - Вип. 34-36. - С. 130-133. переклад висловлювання текст
5. Німецькі частки-нюансатори та їхні українські відповідники // Проблеми зіставної семантики. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції з проблем зіставної семантики 28-30 вересня 1995 р. - К.: Вид-во КНЛУ, 1995. - С. 162-163.