Усна нематеріальна традиційна культура українців. Музичний фольклор календарного циклу. Багатогранність фольклорних жанрів, досконалість його форм. Купальські пісні та обряди. Поетичність і ліризм народної творчості. Язичницькі мотиви в обрядових піснях.
Аннотация к работе
Найбільшим розгаром у проведенні ритуалів та ігрищ літнього періоду було свято Купала. У давнину воно відбувалося із виконанням багатьох ритуалів та магічних дій, ворожінь, гульбищ, що супроводжувались купальськими піснями. Уривки деяких із тих, що дійшли до нас, є сакральними і виявляють тісний звязок із давніми віруваннями, за якими цей день вважався шлюбом води і сонця (Лади з Купалом). Купальські пісні - вид календарної обрядової лірики, яка з часів язичництва супроводжувала обряд величання бога плодючості, згоди і любові - Купайла, або Купала. Крім Купайла, в них згадується ще Марена (Морена, Морина, Моряна, Мара),,яку за українською традицією завжди повязували з Купайлом або й називали його жінкою. У них згадуються Купайло, дівка Маринка, що втопилася (“Купала на Йвана”, “Наша Маринка-купалочка”), коротка для сну нічка (“Ой на Купала, Купалочка”, “Ой молодая молодиця”), зелена діброва із скошеними травами, тривожні хвилювання царівни, яку збирається посватати “царойко” (“Ой ти зелена дубровойко”, “Чорна хмаройка наступає”).