Музичне пародіювання як засіб створення сатиричної образності (на прикладі творів українських та російських композиторів ХІХ–ХХІ століть) - Автореферат
Місце пародіювання у ряді форм і прийомів комічного. Естетична категорія комічне, її інтерпретації в роботах естетиків і музикознавців. Роль соціальної сатири в еволюції сміхової культури, віддзеркалення її етапів у професійній композиторській творчості.
Аннотация к работе
Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі історії музики етносів України та музичної критики Національної музичної академії України імені П. І. Київ).У підрозділі 1.1. «Місце пародіювання у ряді форм і прийомів комічного. Радянські естетики (зокрема Ю. Соломонової тощо). У світлі проблематики дисертації, метою якої є дослідження прийомів пародіювання при створенні не просто сатиричних, а соціально забарвлених музичних артефактів, найбільш придатною видається позиція класиків радянської естетики, таких як Ю. Борєв. Музикознавці (М.У підрозділі 3.1. «Прийоми пародіювання на рівні жанру» -репрезентовано ті фрагменти досліджених творів, у яких прийоми пародійного утрирування та невідповідності найбільш яскраво виявляються на вказаному рівні. Жанр як структурно-семантичний інваріант (М. Бахтіна), музичний жанр стає легко впізнаним обєктом пародіювання у сатиричному музичному творі. Шостаковича, «Мертві душі» Р. Щедріна, «Коляска» А.