Дослідження стану клітинного, гуморального імунітету і цитокінового профілю у хворих на професійний бронхіт в залежності від тяжкості захворювання та супутньої артеріальної гіпертензії. Пошук шляхів вдосконалення діагностики професійного бронхіту.
Аннотация к работе
Результати наявних досліджень свідчать, що при ПБ і АГ внаслідок тривалої дії промислового пилу формується патогенетичне “порочне коло”, основними ланками якого є системна гіпоксія, хронічне запалення у бронхах, сенсибілізація до компонентів пилу, активація симпатико-адреналової і ренін-ангіотензинової систем, дисфункція та пошкодження ендотелію судин, дисбаланс у системі перекисного окислення ліпідів - антиоксидантного захисту і специфічної імунореактивності. Отже, поглиблене вивчення ролі цитокінів в імунозапальному процесі у хворих на ПБ з АГ являє не тільки теоретичний, але й практичний інтерес, має значення для удосконалення діагностики і лікування поєднаної патології. Роль автора полягає у вивченні клітинного і гуморального імунітету, цитокінів (фактора некрозу пухлин-б, інтерферону-г, інтерлейкіну-4), якості життя та толерантності до фізичного навантаження у обстежених хворих. Оцінити якість життя у хворих на ПБ, в тому числі у поєднанні з АГ, та у робітників різних професійних груп. Виявлено зміни імунного статусу і цитокінового профілю, як імунозапальних маркерів патологічного процесу, у хворих на ПБ у поєднанні з АГ і їх роль в прогресуванні ПБ.У хворих на ПБ у поєднанні з АГ в порівнянні з хворими на ПБ без супутньої патології встановлено більш виражені клінічні прояви захворювання. Задишка при звичному навантаженні, як субєктивний прояв бронхіальної обструкції, виявлялася у хворих на ПБ з АГ вже при ХОЗЛ I стадії (у 28,7%), в той час як у хворих на ПБ без АГ цей симптом мав місце тільки при ХОЗЛ II стадії. При наявності поєднаної патології були встановлені тісніші, ніж у хворих на ПБ без супутньої АГ, кореляційні звязки між тривалістю ПБ та частотою загострень захворювання (r=-0,50, проти r=-0,42, р<0,05); між інтенсивністю кашлю та вираженістю задишки (r=0,46 проти r=0,31, р<0,05); між показником легеневої вентиляції ОФВ1 та толерантністю до фізичного навантаження (r=-0,60 проти r=-0,47, р<0,05). Якщо у хворих на ПБ без ознак бронхіальної обструкції на ЯЖ впливали респіраторні прояви (критерій “симптоми”), то при ХОБЛ у зниженні ЯЖ важливого значення набував вплив психосоціальних факторов (параметр “наслідки”). Певно, така відмінність пояснюється тим, що, хоча найбільший вплив на ЯЖ у всіх обстежених хворих чинили дихальні розлади (показник “симптоми”), наявність супутньої АГ і повязаних з нею більш тяжких проявів захворюванння та додаткових соціальних наслідків обумовила більшу значущість психологічних проблем (критерій “наслідки”) порівняно із впливом обмежень фізичної активності (параметр “активність”).На основі вивчення імунного статусу, цитокінів ФНПБ, ІФНГ, ІЛ-4 та прогностично значимих клінічних факторів у хворих на ПБ з АГ проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове наукове обгрунтування ролі імунозапальних маркерів у патогенезі поєднаної патології. Клінічні прояви ПБ (частота загострення захворювання, респіраторна симптоматика, показники легеневої вентиляції, толерантність до фізичного навантаження) і їх кореляційні взаємозвязки були більш вираженими у хворих на ПБ з АГ (r>0,45, р<0,05). Професійний бронхіт негативно впливав на ЯЖ пацієнтів за рахунок таких показників, як “симптоми”, “активність”, “наслідки”. Одним з механізмів розвитку і прогресування ПБ є дисбаланс в імунній системі, який проявлявся помірним пригніченням неспецифічної (активності фагоцитозу, НСТ, натуральних кілерів CD16) і клітинної (зниження Т-лімфоцитів CD3, підвищення показника РГМЛ) ланок імунітету на фоні активації гуморальної (підвищення рівнів IGM, IGG), а в цитокіновій ланці - підвищенням вмісту ФНПБ, ІЛ-4 і зниженням ІФНГ. Поряд з вивченням найбільш інформативних показників прогресування ПБ (частоти загострення захворювання, наявності супутньої АГ, характеру пилової професії, вираженості респіраторної симптоматики, змін спірографічних показників) для оцінки тяжкості захворювання рекомендується проводити тест з 6-хвилинною ходьбою.
План
Основний зміст роботи
Вывод
На основі вивчення імунного статусу, цитокінів ФНПБ, ІФНГ, ІЛ-4 та прогностично значимих клінічних факторів у хворих на ПБ з АГ проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове наукове обгрунтування ролі імунозапальних маркерів у патогенезі поєднаної патології. Встановлено взаємозвязок показників імунної відповіді і запального процесу як основного механізму розвитку захворювання.
1. Професійний бронхіт встановлено у робочих пилових професій з виробничим стажем більше 10 років, з них у 67,2% - більше 15 років. Перебіг ПБ характеризувався загостреннями в середньому 3,4±1,08 разів на рік, з прогресуванням і розвитком обструктивних форм (у 75,5%). У 56,9% обстежених ПБ поєднувався з АГ. Клінічні прояви ПБ (частота загострення захворювання, респіраторна симптоматика, показники легеневої вентиляції, толерантність до фізичного навантаження) і їх кореляційні взаємозвязки були більш вираженими у хворих на ПБ з АГ (r>0,45, р<0,05).
2. Вивчення ЯЖ у обстежених хворих є додатковим критерієм оцінки стану їх здоровя і показником контроля над перебігом захворювання. Професійний бронхіт негативно впливав на ЯЖ пацієнтів за рахунок таких показників, як “симптоми”, “активність”, “наслідки”. Вираженість негативного впливу ПБ на ЯЖ визначалася тяжкістю захворювання (r=0,55, р<0,05), його тривалістю (r=0,60, r=0,05), частотою рецидивів (r=0,63, р<0,01) та наявністю супутньої АГ (r=0,67, р<0,01). Більш істотне зниження ЯЖ відбувалося у пацієнтів з ПБ і АГ за критеріями “симптоми” (r=0,72, р<0,01) і “наслідки” (r=0,65, р<0,05), в професійній группі електрозварників за критеріями “наслідки” (r=0,73, р<0,01) і “активність” (r=0,68, р<0,05).
3. Одним з механізмів розвитку і прогресування ПБ є дисбаланс в імунній системі, який проявлявся помірним пригніченням неспецифічної (активності фагоцитозу, НСТ, натуральних кілерів CD16) і клітинної (зниження Т-лімфоцитів CD3, підвищення показника РГМЛ) ланок імунітету на фоні активації гуморальної (підвищення рівнів IGM, IGG), а в цитокіновій ланці - підвищенням вмісту ФНПБ, ІЛ-4 і зниженням ІФНГ.
4. Наявність супутньої АГ у хворих на ПБ супроводжується активацією імунозапального процесу з посиленням гуморальної відповіді на фоні клітинної імуносупресії. Про це свідчили більш тісні, у порівнянні з хворими на ПБ без АГ, кореляційні звязки між ІФНГ та ІЛ-4 (r=-0,89 проти r=0,59, p<0,01), ІФНГ та Th1/Th2 (r=0,87 проти r=0,57, p<0,01), ІЛ-4 та Th1/Th2 (r=-0,86 проти r=-0,61, p<0,01), а також між ІЛ-4 та IGM (r=0,47 проти r=0,39, p<0,05), ІЛ-4 та IGG (r=0,49 проти r=0,35, p<0,05), ФНПБ та Т-лімфоцитами CD3 (r=-0,51 проти r=-0,29, p<0,05).
5. Характер змін імунного статусу та цитокінового профілю у хворих на ПБ різних професійних груп відрізнявся. Найбільш виражені імунозапальні порушення виявлено серед електрозварників, менш істотні - у групах ливарників та шліфувальників. Незалежно від профессії, у міру підвищення тривалості контакту з пилом визначалося пригнічення неспецифічної та клітинної ланок імунітету.
6. У хворих на ПБ встановлено особливості взаємозвязків між показниками імунного статусу та цитокінами. Цитокіни ІФНГ та ІЛ-4 сприяли порушенню регуляторного впливу субпопуляцій Т-хелперів (1 та 2 типів) на тип імунної відповіді з превалюванням гуморальної ланки над клітинною. Про роль цитокінів у прогресуванні ПБ свідчили кореляційні взаємозвязки між прозапальним ФНПБ та інтенсивністю кашлю (r=0,43, р<0,05), між ФНПБ та дистанцією 6-хвилинної ходьби (r=-0,53, р<0,05); між вмістом ІЛ-4 та вираженістю задишки (r=0,53, р<0,05), між ІЛ-4 та швидкісними спірографічними показниками ОФВ1 і ОФВ1/ФЖЕЛ (r=-0,51, r=-0,48, р<0,05); між ІФНГ та частотою загострення ПБ (r=-0,53, р<0,05).
Практичні рекомендації
1. Поряд з вивченням найбільш інформативних показників прогресування ПБ (частоти загострення захворювання, наявності супутньої АГ, характеру пилової професії, вираженості респіраторної симптоматики, змін спірографічних показників) для оцінки тяжкості захворювання рекомендується проводити тест з 6-хвилинною ходьбою.
2. Вивчення якості життя за допомогою респіраторного опитувальника шпиталю Св. Георгія можна використовувати як додатковий критерій для оцінки стану здоровя пацієнтів з ПБ і АГ та ступеню вираженості патологічного процесу.
3. Обгрунтована необхідність вивчення активності фагоцитозу, концентрації натуральних кілерів CD16, відносного вмісту Т-лімфоцитів CD3, імунорегуляторного індексу CD4/CD8 та рівнів IGM і IGG як найбільш інформативних показників прогресування ПБ на фоні АГ.
4. Доведено доцільність вивчення цитокінів ФНПБ, ІЛ-4, ІФНГ як ранніх маркерів імунозапального процесу у хворих з поєднаною патологією, що сприятиме диференціальній діагностиці різних клінічних форм ПБ і дозволить визначити ризик розвитку і прогресування захворювання.
Перелік наукових робіт, опублікованних за темою дисертації
1. Костюк И.Ф., Калмыков А.А. Особенности цитокинового профиля у больных профессиональным хроническим обструктивным заболеванием легких и артериальной гипертензией // Вісник Сумського державного університету. - 2006. - №8 (92). - С. 135-140.
2. Брыкалин В.П., Костюк И.Ф., Калмыков А.А., Бязрова В.В., Морозова Е.В. Клинико-иммунологические особенности профессиональной хронической обструктивной болезни легких в сочетании с артериальной гипертензией // Вісник морської медицини. - 2007. - №1. - С. 65-70.
3. Костюк И.Ф., Калмыков А.А. Оценка качества жизни при хронической обструктивной болезни легких с сопутствующей артериальной гипертензией // Медицина і… . - 2007. - №2. - C. 5-9.
4. Калмыков А.А. Профессиональные аспекты иммуновоспалительных нарушений у больных хронической обструктивной болезнью легких пылевой этиологии //Медицина сьогодні і завтра. - 2007. - №2. - С. 89-93.
5. Костюк И.Ф., Калмыков А.А., Стеблина Н.П., Бязрова В.В. Роль цитокинов в развитии пылевого бронхита // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої памяті академіка Л.Т. Малої. - Харків, 2005. - С. 115.
6. Костюк И.Ф., Калмыков А.А. Роль иммунного статуса в развитии пылевого бронхита // Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики: Матеріали науково-практичної конференції. - Харків, 2005. - С.78.
7. Калмыков А.А. Состояние цитокинового профиля у больных профессиональным бронхитом в сочетании с артериальной гипертензией // Від фундаментальних досліджень до медичної практики: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. - Харків, 2005. - С.67.
8. Костюк И.Ф., Брыкалин В.П., Калмыков А.А., Патогенетическая роль цитокинов при хронической обструктивной болезни легких у больных с артериальной гипертензией // Профілактика, діагностика та лікування - основні складові терапії: Матеріали науково-практичної конференції. - Харків, 2006. - С.41.
9. Костюк И.Ф., Калмыков А.А. Функция внешнего дыхания и цитокиновый профиль у больных профессиональным хроническим обструктивным заболеванием легких в сочетании с артериальной гипертензией // Сучасні аспекти діагностики, профілактики та лікування професійних і непрофесійних захворювань респіраторного тракту: Матеріали науково-практичної конференції. - Донецьк, 2007. - С. 25-26.
10. Костюк И.Ф., Калмыков А.А., Бязрова В.В., Маслова Е.П. Клинико-функциональные аспекты вентиляционных нарушений при профессиональном бронхите в сочетании с артериальной гипертензией // Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб: Матеріали науково-практичної конференції. - Харків, 2007. - С. 83.