Імунологічні зсуви в організмі вагітної при затримці розвитку плода та їх комплексна терапія - Автореферат

Доведено, що діти, що народилися із синдромом затримки росту плода, частіше хворіють на інфекційні захворювання, мають затримку темпів психомоторного розвитку, неврологічні розлади. Установлено, що на виникнення й розвиток СЗРП впливають соціально-економічні, генетичні, інфекційні, імунологічні фактори, екстрагенітальна патологія, ускладнений перебіг вагітності й інші причини. Однак, незалежно від етіології безпосередньою причиною вважається плацентарна недостатність, при якій відбувається порушення транспортування живильних речовин, газообміну плода, що в результаті приводить до відставання росту й розвитку плода. Фізіологічний розвиток вагітності забезпечує комплекс захисних реакцій, одним з компонентів якого є імунний (біологічний) барєр між материнським організмом і плодом, який утворений плацентою. На сучасному етапі основна увага приділяється використанню ультразвукової діагностики (УЗД), доплерометричному дослідженню і уточненню біофізичного профілю плода (БФП).До II групи було залучено 30 жінок із СЗРП, яким проводилася традиційна терапія, передбачена Наказом МОЗ України №782 „Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги” від 29.12.2005р. До III групи було залучено 30 жінок із СЗРП, яким застосовувався КГ. Так, у жінок з нормальним перебігом вагітності, досліджуваний показник перевищував в 1,1 рази контрольні величини й підвищувався до 48,6±1,2%, тоді як в основній групі вагітних із СЗРП відзначалося їхнє достовірне зниження, і кратність цього показника стосовно контролю склала 1,3 рази (34,6±1,5%). У звязку з розвиненими порушеннями в показниках специфічного клітинного імунітету коефіцієнт CD4/CD8, що відбиває співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів (Th/Ts) у контрольній групі, був підвищений як щодо нормативних показників (у середньому в 2,9 рази), так і щодо контрольної групи (у 1,7 рази). Уміст В-лімфоцитів (CD22 ) в обох групах обстежених був нижче норми, причому у вагітних із СЗРП кратність його стосовно контролю склала 1,2.У дисертації представлено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає в уточненні патогенетичних особливостей СЗРП, визначенні імунологічних зрушень при даній патології, розробці нових ефективних методів її лікування, спрямованих на поліпшення перебігу вагітності, стан плода й немовляти. СЗРП частіше розвивається в жінок, які мають в анамнезі порушення менструальної функції (32,2%), запальні захворювання жіночих статевих органів (42,2%), мимовільні аборти (52,2%) і передчасні пологи (16,7%), що, очевидно, відіграє певну роль у розвитку затримки росту плода. Цитокіновий профіль при СЗРП характеризується підвищенням ІЛ-1 (в 1,4 рази), ІЛ-2 (в 1,9 рази) і ФНП (в 1,8 рази), що вказує на посилення продукції прозапальних цитокінів при СЗРП. Застосування КГ приводило до збільшення основних фетометричних параметрів (БПР, ОЖ, ДС), дозволило значно зменшити кількість деструктивних змін у плаценті: ехощільність плаценти зменшилася у 2,2 рази, товщина - в 1,4 рази, звукопровідність - в 1,8 рази, розширення міжворсинчастих просторів - у 2.5 рази, що вказує на високу ефективність терапії, яку запропонована. Під впливом КГ відбувається нормалізація білковосинтезуючої функції плаценти (підвищення у 2 рази вмісту SP1, у 3 рази - РР14 і зменшення в 4 рази РР12), що призводить до правильного формування й функціонування фетоплацентарного комплексу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає в уточненні патогенетичних особливостей СЗРП, визначенні імунологічних зрушень при даній патології, розробці нових ефективних методів її лікування, спрямованих на поліпшення перебігу вагітності, стан плода й немовляти.

1. СЗРП частіше розвивається в жінок, які мають в анамнезі порушення менструальної функції (32,2%), запальні захворювання жіночих статевих органів (42,2%), мимовільні аборти (52,2%) і передчасні пологи (16,7%), що, очевидно, відіграє певну роль у розвитку затримки росту плода.

2. У вагітних із СЗРП спостерігається імунологічна дисфункція, що проявляється дефіцитом циркулюючих Т-хелперів (CD4 ) при незначному зниженні Т-супресорів (CD8 ) і зниженням імунорегуляторного індексу CD4/CD8. Цитокіновий профіль при СЗРП характеризується підвищенням ІЛ-1 (в 1,4 рази), ІЛ-2 (в 1,9 рази) і ФНП (в 1,8 рази), що вказує на посилення продукції прозапальних цитокінів при СЗРП. Одночасно відзначається підвищення в 1,5-2,5 рази рівня ЦІК, в основному за рахунок найбільш патогенних середньо- і низькомолекулярних комплексів (11S-19S) і дисимуноглобулінемія з тенденцією до зниження рівня IGM і IGG. Зазначені порушення корелювали зі ступенем важкості СЗРП.

3. Введення КГ вагітним із СЗРП має виражений імунокорегуючий вплив, нормалізує показники клітинного й гуморального імунітету, сприяє зменшенню рівня прозапальних цитокінів і вмісту середньомолекулярних комплексів.

4. Використання КГ самостійно або в складі комплексної терапії є ефективним методом лікування СЗРП, спрямованого на нормалізацію імунологічних зрушень у крові вагітної, поліпшення матково-плацентарного кровотока, підвищення білковосинтезуючої функції плаценти.

5. Застосування КГ приводило до збільшення основних фетометричних параметрів (БПР, ОЖ, ДС), дозволило значно зменшити кількість деструктивних змін у плаценті: ехощільність плаценти зменшилася у 2,2 рази, товщина - в 1,4 рази, звукопровідність - в 1,8 рази, розширення міжворсинчастих просторів - у 2.5 рази, що вказує на високу ефективність терапії, яку запропонована.

6. Під впливом КГ відбувається нормалізація білковосинтезуючої функції плаценти (підвищення у 2 рази вмісту SP1, у 3 рази - РР14 і зменшення в 4 рази РР12), що призводить до правильного формування й функціонування фетоплацентарного комплексу.

7. Під впливом КГ значно поліпшувався стан плода за даними КТГ, спостерігалася повна нормалізація показників РССС при легких порушеннях і в 90% при середніх, на відміну від традиційного лікування, що було ефективно тільки в 46,7% з легкими порушеннями й у 16,7% із середніми порушеннями. Також застосування КГ вірогідно поліпшило показники БФП за рахунок підвищення кількості балів за такими параметрами, як НСТ, ДДП, ДАП, ТП, особливо у випадках важкої СЗРП.

8. У вагітних із СЗРП спостерігається порушення маточно-плацентарного кровотока (підвищення судинної резистентності в артерії пуповини й маткових артерій). У результаті проведеного лікування з використанням КГ в 73,3% відзначалася нормалізація кровообігу у фетоплацентарній системі, у той час як при традиційному лікуванні - тільки в 16,7% вагітних.

9. Використання КГ зменшує розвиток хронічної плацентарної дисфункції й дистресу плода, поліпшує результат вагітності: збільшує кількість нормальних пологів, знижує народження незрілих і недоношених плодів, що дозволяє рекомендувати його застосування при синдромі затримки розвитку плода.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У звязку з більшою кількістю перинатальних ускладнень у вагітних із СЗРП необхідно, крім загальноприйнятого обстеження (УЗД, доплерометрія, БФП, КТГ, уміст плацентарних білків) визначати наявність імунологічних зрушень (імунограма, визначення цитокінів, циркулюючих імунних комплексів) у термін 24-28 тижнів.

2. Введення КГ показане вагітним із СЗРП при наявності деструктивних змін тканини плаценти, дисбалансу показників гуморальної та клітинної ланок імунної системи, підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів, прозапальних цитокінів.

3. Лікування СЗРП із застосуванням КГ необхідно починати до 28 тижнів вагітності, препарат вводиться внутрішньовенно 1-2 рази з інтервалом у 28-30 днів.

1. Шарашидзе К.З. Состояние специфического и неспецифического иммунитета у беременных с синдромом задержки внутриутробного развития плода / В.И.Грищенко, К.З.Шарашидзе // Український медичний альманах. 2007. Том 10, № 1. С. 53-56.

2. Шарашидзе К.З. Клініко-імунологічні та біохімічні особливості комплексного лікування перинатальних ускладнень при синдромі затримки внутрішньоутробного розвитку плода / [Шарашидзе К.З., Потапова Л.В., Горбатовська Е.В., Щедров А.О.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства й гінекології. 2011. № 1. С. 119-122 (диссертантом розроблено метод лікування затримки росту плода, проведені клініко-лабораторні дослідження).

3. Шарашидзе К.З. Клініко-імунологічні особливості затримки росту плода у вагітних / К.З. Шарашидзе, В.В. Лазуренко, О.В. Мерцалова // Проблеми екологічної та медичної генетики й клінічної імунології. Збірник наукових праць. Київ-Луганськ-Харків, 2010. Вип. 5 (101). С. 166-174 (дисертантом проведено клініко-інструментальні дослідження, статистична обробка отриманих результатів).

4. Шарашидзе К.З. Нові підходи до корекції затримки росту плода / К.З. Шарашидзе // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Збірник наукових праць. Київ-Луганськ-Харків, 2010. Вип. 6 (102). С. 140-148.

5. Шарашидзе К.З. Діагностика синдрому внутрішньоутробної затримки розвитку плода й сучасний підхід до лікування даної патології / В.С. Лупояд, К.З. Шарашидзе // Збірник наукових праць Асоціації акушерів - гінекологів України. Київ: Інтермед, 2005. С. 265-267. (дисертантом проведені клінічні спостереження, інструментальне обстеження, зроблені висновки).

6. Патент №10762U Україна, МПК А 61В 10/00. Спосіб лікування синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плоду / Грищенко В.І., Шарашидзе К.З., Харківський державний медичний університет. № u200505949; заявл. 17.06.2005; надруковано 15.11.2005. Бюл. №11. (дисертантом запропонований новий метод лікування синдрому затримки розвитку плода у вагітних).

7. Шарашидзе К.З. Удосконалення комплексної терапії синдрому затримки розвитку плоду / К.З. Шарашидзе // Медицина третього тисячоліття. Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених. Харків, 2011. С. 108-109.