Імунобіологічний статус корів при фізіологічному перебізі післяродового періоду та в динаміці лікування ендометриту. Порівняльна оцінка різних методів лікування. Здійснення імунобіологічного підбору біологічно активних та антибактерійних препаратів.
Аннотация к работе
Метою дослідження було вивчення імунобіологічних аспектів розвитку та перебігу післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів та його динаміки під впливом застосованого лікування. Для досягнення і реалізації мети нами були поставлені до вирішення наступні завдання: вивчити показники неспецифічної резистентності, клітинного та гуморального імунітету у корів з фізіологічним перебігом післяродового періоду та при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті; У роботі вперше проведено комплексні дослідження ряду імунобіологічних показників організму корів при фізіологічному перебізі післяродового періоду та в динаміці розвитку, перебігу та лікування післяродового гнійно-катарального ендометриту; вивчено антибіотикорезистентність мікрофлори з геніталій хворих корів до найбільш поширених сучасних антибактерійних засобів; проведено підбір лікарських препаратів на основі попередніх імунобіологічних тестувань у дослідах in vitro та дано імунологічне обґрунтування їх клінічного застосування. Проведеними дослідженнями виявили ряд специфічних змін імунологічного статусу організму корів протягом післяродового періоду та під час розвитку, перебігу і в динаміці лікування післяродового гнійно-катарального ендометриту, які були покладені в основу розробки комплексних схем лікування даного захворювання. До першої контрольної групи (n=18) ввійшли породілі з фізіологічним перебігом післяродового періоду; в другу контрольну групу - хворі на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, лікування яких проводили за загальноприйнятій схемі (без застосування імуностимуляторів).У дисертації, відповідно до поставленої мети та завдань досліджень, уперше отримані результати комплексної імунобіологічної оцінки корів в процесі розвитку, перебігу та лікування при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті із застосуванням лікарських препаратів, підібраних превентивно в імунологічних тестуваннях in vitro, що підтверджується наступним. Перебіг післяродового гнійно-катарального ендометриту характеризується значним пригніченням Т-і В-системи імунітету, що вказує на імунодефіцитний характер цієї патології. Розвиток післяродового гнійно-катарального ендометриту супроводжується пригніченням бактерицидної активності сироватки крові (на 14,24%, р<0,001) та фагоцитозу (на 20,4%, p<0,001) на фоні зростання рівня циркулюючих імунних комплексів. Умовно-патогенна мікрофлора (Escherichia coli, Proteus vulgaris та Proteus mirabilis) з геніталій хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит корів проявляла найбільшу антибіотикочутливість до енрофлоксу, гентаміцину, стрептоміцину та амоксоциліну.
Вывод
У дисертації, відповідно до поставленої мети та завдань досліджень, уперше отримані результати комплексної імунобіологічної оцінки корів в процесі розвитку, перебігу та лікування при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті із застосуванням лікарських препаратів, підібраних превентивно в імунологічних тестуваннях in vitro, що підтверджується наступним.
Післяродові інволюційні процеси в організмі корів супроводжуються суттєвими змінами окремих ланок імунітету. Перебіг післяродового гнійно-катарального ендометриту характеризується значним пригніченням Т- і В-системи імунітету, що вказує на імунодефіцитний характер цієї патології.
Розвиток післяродового гнійно-катарального ендометриту супроводжується пригніченням бактерицидної активності сироватки крові (на 14,24%, р<0,001) та фагоцитозу (на 20,4%, p<0,001) на фоні зростання рівня циркулюючих імунних комплексів. Гострий ендометрит характеризується зростанням кількості формазанпозитивних нейтрофілів та лізоцимної активності сироватки крові (на 8,98%, p<0,01), що можна вважати компенсаторною реакцією організму.
Проведення імунологічних тестувань антибактерійних та біологічно активних препаратів у дослідах in vitro є цінним інформативним методом прогнозування їх впливу на функціональні ланки імунітету.
Біологічно активний препарат АСД-ф-2 виявив найвищу імунотропну дію в дослідах in vitro та in vivo.
Умовно-патогенна мікрофлора (Escherichia coli, Proteus vulgaris та Proteus mirabilis) з геніталій хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит корів проявляла найбільшу антибіотикочутливість до енрофлоксу, гентаміцину, стрептоміцину та амоксоциліну.
Найвищу лікувальну ефективність при післяродовому ендометриті корів отримано при застосуванні комплексної терапії з інтрааортальними інфузіями лікарських речовин.
Запропонована схема комплексного проведення клінічних, гематологічних, імунобіологічних, цитохімічних та мікробіологічних досліджень дозволяє обєктивно оцінити патогенетичний механізм розвитку післяродових захворювань, прогнозувати їх перебіг та ефективність лікувально-профілактичних заходів.
Пропозиції виробництву
Для лікування корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, пропонується комплексна схема, що передбачає внутрішньоаортальні інфузії 30 мл 1% розчину новокаїну, 15 мл 5% розчину енрофлоксу та 25 ОД окистоцину в поєднанні із введенням 50 мл 10% водного розчину АСД-ф-2.
З метою підвищення ефективності етіотропної терапії при післяродовому септичному ендометриті слід проводити попереднє визначення антибіотикочутливості мікрофлори.
У наукових дослідженнях з метою прогнозування впливу лікарських препаратів на імунобіологічну реактивність організму доцільно проводити їх попереднє імунологічне тестування в дослідах in vitro.
Список литературы
1. Яблонський В.А., Боднар О.О., Желавський М.М., Ратушняк М.П. Дослідження імунорегулюючої дії біологічно активних препаратів in vitro // Вісник Білоцеків. держ. аграр.ун-ту: Зб. наук. праць ”Актуальні проблеми ветеринарної медицини”.- Вип.8.-Ч.1.-Біла Церква, 1999.-С. 270-274.
Здобувач брав участь у формуванні груп, проводив імунологічне дослідження препаратів, проводив біометричну обробку результатів.
2. Желавський М.М., Яблонський В.А., Боднар О.О., Ратушняк М.П. Імунологічні аспекти раціонального підбору антибіотиків при терапії гнійно-катаральних ендометритів корів // Вісник Білоцеків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць.-Вип.9.-Біла Церква, 1999.- С.58-62.
Дисертант брав участь у формуванні груп, готував матеріал для проведення дослідів, проводив імунологічне тестування препаратів, узагальнення одержаних результатів та підготовку роботи до друку.
3. Боднар О.О., Желавський М.М. Показники функціональної метаболічної активності нейтрофілів при гострих післяпологових ендометритах у корів // Науковий вісник Львівської держ. академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Т.2 (№ 2).-Ч.1. Львів, 2000.-С. 19-21.
Здобувач формував дослідні групи, проводив дослідження показників крові; узагальнено результати і оформлено статтю.
4. Желавський М.М. Деякі питання раціональної антибіотикотерапії післяпологових ускладнень у корів // Науковий вісник Національного аграрного університету “Проблеми фізіології і патології відтворення тварин”.- Київ, 2000.- Вип. 22.-С. 56-58.
5. Яблонський В.А., Боднар О.О., Желавський М.М. Імунологічний статус корів при гострому післяродовому ендометриті // Вісник Білоцеків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць.-Вип.13.-Ч.1.-Біла Церква, 2000.-С. 129-132.
Дисертант брав участь у формуванні груп, проводив імунологічні дослідження, проводив біометричну обробку результатів; за результатами досліджень була підготовлена стаття до друку.
6. Яблонський В.А., Боднар О.О., Желавський М.М. Динаміка імунобіологічної реактивності організму корів при післяродовому ендометриті // Науковий вісник Національного аграрного університету.- Київ, 2001.- Вип. 42.-С. 41-43.
Дисертант брав участь у формуванні груп, проводив імунологічні дослідження, проводив біометричну обробку результатів; приймав участь у підготовці статті до друку.