Імунні порушення при внутрішньочеревних кровотечах в гінекології та їх імунокорекція як профілактика інфекційних післяопераційних ускладнень - Автореферат

Величезний клінічний досвід, накопичений гінекологами, що працюють в області теорії й практики хірургічного лікування хворих з даною патологією, свідчить, що проведене оперативне лікування при апоплексії яєчника й позаматковій вагітності не завжди повністю залежить від майстерності хірурга, а в значній мірі визначається перебігом післяопераційного періоду [Грищенко В.І. та співавт., 1991; Грищенко О.В. та співавт., 2001; Карпенко В.Г. та співавт., 1999; Ніколаєв А.В. та співавт., 1992; Стріжаков А.Н. та співавт., 1998; Liverani У роботах, що вийшли в останні роки показано, що перебіг будь-якого патологічного процесу супроводжується активацією власної захисної ланки організму - складного ланцюга взаємодій різних ланок патогенезу, зокрема імунної системи, прозапальних й протизапальних цитокінів, показників ПОЛ і системи АОЗ [Афоніна Г.Б., Бордонос В.Г. Дослідження проведені згідно плану науково-дослідної роботи Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України “Розробка оптимальних методів ведення вагітності високого ризику інфекційних ускладнень для матері та плоду” № держреєстрації - 0199U004244 (автор самостійно виконав фрагменти теми з вивчення стану імунної системи, показників ПОЛ та системи АОЗ, вплив їх змін на перебіг післяопераційного періоду у хворих на внутрішньочеревни кровотечі, розробив схеми профілактики та лікування інфекційних ускладнень, визначив діагностично-прогностичні крітерії для диференційованого підходу до визначення тактики ведення післяопераційного періоду), а так само в межах національної програми “Репродуктивне здоровя 2001-2005” розділ V - “Наукові дослідження”, згідно Програми діяльності Кабінету міністрів України й доручення від 07.02.2000 №2035, Указу Президента України №203 від 26.03.2001 р. Вивчити стан клітинного й гуморального імунітету у хворих на позаматкову вагітність й апоплексію яєчника в до-і післяопераційному періоді. Розробити на підставі результатів біохімічного й імунологічного досліджень тактику диференційованого лікування хворих на позаматкову вагітність й апоплексію яєчника та показати її ефективність.Для виконання завдань, які поставлено в роботі, обстежено 162 жінки, з них 131 хвора на внутрішньочеревну кровотечу, причинами якої була позаматкова вагітність або апоплексія яєчника. Усі обстежені були розділені на 2 клінічні групи: I-а (контрольна - К) - 31 практично здорова жінка; до II-ї (основної-О) увійшла 131 жінка з клінікою внутрішньочеревної кровотечі: 58 жінок з позаматковою вагітністю (ПВ) та 73 - з апоплексією яєчника (АЯ) у віці від 18 до 35 років. У залежності від виразності крововтрати геморагічний шок I-го ступеня був діагностований у 26 пацієнток із ПВ й у 54 - з АЯ; II-гий ступінь геморагічного шоку був діагностований в 32 й 19 випадках відповідно. При співставленні даних, які отримали з групою контролю (31 практично здорова жінка аналогічного віку), відзначено, що в основній групі гінекологічні захворювання запального генезу зустрічалися в 4 рази частіше, що, безсумнівно, можна розглядати як один з факторів формування порушень в імунній системі, а часті курсові прийоми антибактеріальних засобів могли спровокувати розвиток “синдрому надлишкового росту бактерій” у кишечнику, з перерозподілом облігатної й факультативної флори у бік переваги патогенної. При первинному обстеженні хворих (на доопераційному етапі) були виявлені зміни в імунній системі, що проявлялося зниженням загального пула Т-лімфоцитів (до 51,9±1,4% при ПВ й 52,3±1,3% при АЯ, К - 75,2±1,6%, Р<0,001), причому виразність цих змін мала залежність від стадії геморагічного шоку: при II ступіні шоку він склав у середньому по групі 44,7±1,6%.У хворих на внутрішньочеревні гінекологічні кровотечі, які обумовлені позаматковою вагітністю або апоплексією яєчника, відзначаються достовірні зміни в системі гуморального й клітинного імунітету, що мають характер вторинного імунодефіциту з депресією клітинної ланки імунітету за відносно супресорним варіантом; дисімуноглобулінемія за рахунок підвищення Ig А та Ig М (Р0,05), що обґрунтовує необхідність проведення імунологічної корекції. У хворих на позаматкову вагітність й апоплексію яєчника спостерігається збільшення вмісту медіаторів запалення (С-РБ, ФНП-б й ІЛ-1в), показники яких корелюють із ступенем геморагічного шоку. Використання в терапії післяопераційного періоду інтерферонів (лаферону чи циклоферону) у схемах, які запропоновано, призводить до поліпшення показників гуморального й клітинного імунітету, зниженню вмісту прозапальних цитокінів й продуктів ПОЛ на тлі активізації системи АОЗ, що вказує на патогенетичний механізм дії даних препаратів. У хворих на внутрішньочеревні кровотечі гінекологічного генезу (позаматкова вагітність або апоплексія яєчника) рекомендовано як діагностично - прогностичний тест визначення зниження рівня загальних Т-лімфоцитів - менш 51%, Т-хелперів - менш 31%, підвищення вмісту С-РБ більш 2,5 мг/л, ФНП-б - більш 60,9 нг/л й ІЛ-1в-більш 40,5 нг/л для диференційованого підходу до визначення тактики ве

2. Основний зміст роботи