Аналіз феномена віри, що розглядається як продуктивний вихід за межі проблемної життєвої ситуації і є символом внутрішньої сили, а відчай – як символ антропологічної занедбаності. Онтологічні виміри віри, її кореляція з екзистенціалами відчаю та сумніву.