Дослідження імпресіоністського начала в ліриці Ігоря Сєверяніна. Виявлено синкретизм поетичного, живописного та музичного начал, взаємопроникнення прийомів. Встановлено, що синестетичність виступає основним фактором формування структури поетичного образу.
Аннотация к работе
Саме в цей час російська культура характеризується надзвичайно складним поєднанням та одночасним співіснуванням різних за часом появи й нерідко таких полярних напрямів, як символізм, імпресіонізм, модерн, авангард. Ця думка про складність російської культури Срібного віку отримала своєрідне уточнення в сучасного мистецтвознавця Д.В.Сараб"янова: "Імпресіонізм у Росії зробив свої перші одиничні спроби у 80-ті роки, а зрілості досяг в 90-ті, що на два десятиріччя відсуває його від французького імпресіонізму. Коли говорять про імпресіонізм у російській літературі, то прийнято згадувати імена Фета, Чехова, Анненського, Брюсова, Бальмонта. Більш того, прагнучи до повноти висвітлення літературного процесу Срібного віку, дослідники багато уваги приділяли навіть третьорядним постатям, невизначним літераторам. Мета і завдання дослідження - дослідити імпресіоністське начало в ліриці Ігоря Сєверяніна.Розділ складається з девяти підрозділів: "Пейзаж", "Світло і тінь", "Візуальна картина", "Портрет", "Інтерєр", "Колористика", "Образи квітів", "Одоризм", "Самоцвіти". При цьому "час і простір, лінія й колір, колір та освітленість, замкненість художнього світу в межах полотна та його взаємодія із світом зовнішнім, який, зрозуміло, знаходиться за межами рамок, - усе це в системі імпресіоністичного живопису поєднувалося в цілісності твору". Дослідниця Є.Євніна виділяє такі специфічні ознаки літературного імпресіонізму: 1) нова функція слова в художньому творі письменника-імпресіоніста, яка полягає в тому, що слово з надзвичайною місткістю поєднує в собі не тільки позначення предмета, але й викликані ним відчуття; 2) нова роль пейзажу - це завжди "пейзаж душі", який відповідає переживанням героя, акцентує ті стани, які наповнюють його в даний момент; 3) особливості сюжету - важливі не стільки пригоди героя чи події його життя, скільки його відчуття, настрої та зміна душевних станів, які й перебувають у центрі уваги. У ліриці Ігоря Сєверяніна пейзаж подано досить широко протягом усієї творчості. Це дає можливість виділити наступні різновиди портрету в ліриці Ігоря Сєверяніна: портрет у пейзажі, портрет-пейзаж, портрет в інтерєрі, метонімічний портрет, "розсипаний" портрет, "вібраційний" портрет.Малоизвестная страница в литературной деятельности Игоря Северянина// Русский язык и литература в учебных заведениях. Колористика у А.Блока и И.Северянина//Русский язык и литература в учебных заведениях. Цветочные мотивы и их роль в создании поэтической картини Игоря Северянина//Материалы 6-й Международной научной конференции "Язык и культура" в пяти томах.