Витоки та ідеологеми імперської концепції Криму. Вплив концепту "історичної кривди", завданої кримськими татарами, на становлення російського антитатарського суспільно-політичного дискурсу. Пропагандистський супровід анексії Криму Росією у 2014 році.
Аннотация к работе
Імперський та неоімперський дискурс Криму: історія та пам’ять у контексті глобальних викликів Короленко Богдан (м. Київ) Кандидат історичних наук Анотація пропагандистський анексія крим історичний Досліджуються витоки та основні ідеологеми імперської концепції Криму. Проаналізовано вплив концепту «історичної кривди», завданої кримськими татарами, на становлення російського антитатарського суспільно-політичного дискурсу. Ключові слова: «історична кривда», Російська імперія, «грецький проект», Крим, Османська імперія, анексія, кримські татари, історична пам’ять, політика пам’яті, Друга анексія. Проте, сучасна російська історіографія, серед здобутків якої вагомі наукові дослідження з реконструкції внутрішньота зовнішньополітичного становища Кримського ханства на тлі російсько-турецького протистояння в Північному Причорномор’ї, на жаль, загалом не позбулася тенденційності в трактуванні дискусійних проблем історії Криму та «легітимності» його анексії Російською імперією2. Зважаючи на це, спробуємо дослідити проблему формування у правлячого прошарку російського соціуму історичної пам’ яті про досвід російсько-кримських стосунків та феномен «історичної кривди» як системоутворюючої складової пам’ яті про кримських татар, а також простежити вплив «історичної кривди» як легітимаційної константи на формування кримського вектору російської зовнішньої політики, результатом якої стала ліквідація Кримського ханства. Його автор, «вчений слов’янин» Юрій Крижанич, який з кінця 1650-х рр. перебував у Московії, так обґрунтовує «справедливість» завоювання Криму: «Тем более, справедливую причину войны [тут і далі курсив наш. Б.К.] мы имеем относительно тех магометан, кои учинили нам народныя обиды; таковы суть наипаче крымцы, кои целые века не перестают обижать сие государство [Московію. Б.К.]. ... Относительно татар Господь дал нам успех, именно взятием Казани, Астрахани и Сибири; поэтому мы можем надеяться и должны молить Господа, чтобы Он дал полное одоление на татар, и чтобы мы могли прогнать из Крыма общих всего света мучителей и разбойников»4. Російська активність 1770-1780-х рр. на чорноморському напрямку дала європейцям підстави вважати, що загарбання Криму є частиною експансіоністського плану Петербурга щодо завоювання Туреччини та відновлення на її уламках Грецької держави на чолі з представником російського імператорського дому.