Причини зародження та формування імперської доктрини Московської держави, як основної складової державницької ідеології її правлячих кіл в кінці XV-XVI ст. Роль російської православної церкви та політичної еліти Москви у виробленні концепції влади.
Аннотация к работе
По-перше, актуальність вивчення даної теми зумовлена тим, що дослідження імперської ідеї в Московській державі, її впливу на ідеологію та політичну практику правлячих кіл Москви спеціально не розроблялося. По-друге, актуальність дисертаційного дослідження полягає також у розкритті витоків імперської доктрини в суспільно-політичному житті росіян XV-XVI ст. Обєктом дослідження виступає імперська ідея в Московській державі, як основна складова державницької ідеології її правлячих кіл. Автор прослідковує особливості соціально-економічного й релігійного життя Московської держави, що стали передумовою для виникнення ідеологічної концепції іосифлянського крила російської православної церкви на рубежі XV-XVI ст. і які згодом трансформувалися в один з факторів офіційної доктрини Москви. Хронологічні межі дисертаційного дослідження охоплюють період кінця XV-XVI ст., що позначився різким територіальним зростанням Московської держави та домінуванням в її суспільно-політичному житті імперської доктрини.Дисертантом були використані матеріали фондів 1407 “Грамоти російських царів і універсалів українських гетьманів (1385-1795 рр. )”, КМФ-7 “Документи і матеріали по історії України із фондів Центрального державного архіву древніх актів СРСР”, КМФ-9 “Документи і матеріали по історії України із фондів і колекцій рукописного відділу Ленінградського відділення інституту історії АН СРСР”, КМФ-32 “Канцелярія західно-руських уніатських митрополитів” ЦДІАУ у м. У працях іноземних авторів простежується спроба дати власну оцінку особливостям державного устрою Московської держави, внутрішній та зовнішній політиці її правителів. До цієї групи джерел нашого дослідження ми відносимо “Сказание окнязьях Владимирских”, творчий доробок автора теорії “Москва - третій Рим” Філофея та ідеолога московського дворянства І.С. Пересвєтова. Її представники, зокрема Г.В.Вернадський, у своїх працях звертають увагу, торкаючись проблеми державного устрою Московської держави, на відмінну від країн Західної Європи схему взаємовідносин суспільства і держави. Для розуміння місця імперської ідеології в етнополітичному розвитку Московської держави, а згодом Росії в досліджуваний нами період певне значення має праця А. Авторханова.Зародження імперської ідеї в Московській державі стало одним із закономірних наслідків її внутрішньополітичного розвитку, боротьби панівного стану за перерозподіл земельних багатств всередині країни. Вимоги визнання ”споконвічних прав” московських правителів на руські землі стали тільки приводом для правлячих кіл Москви у завоюванні сусідніх держав. Наявні документальні матеріали не підтверджують тези російських та радянських вчених, що широкі торгово-політичні звязки руських земель, зокрема, Новгородської республіки із європейськими країнами були виявом “національної зради” Московській державі і становили загрозу православній вірі на теренах Північно-Східної Русі. Підкорення Новгорода мало для Москви велике ідеологічне значення, Іваном III була знищена можливість іншоваріантної, окрім московської деспотичної форми управління, моделі державного устрою у Північно-Східній Русі. Його реалізація в конкретних землях мала певні особливості, однак в цілому вона була покликана забезпечити наділення земельними угіддями московських дворян, ще більше зміцнити позиції російської церкви й правителів Москви на міжнародній арені.
План
Основний зміст дисертації
Вывод
У висновках узагальнено результати проведеного дослідження: 1. Зародження імперської ідеї в Московській державі стало одним із закономірних наслідків її внутрішньополітичного розвитку, боротьби панівного стану за перерозподіл земельних багатств всередині країни.
2. Вимоги визнання ”споконвічних прав” московських правителів на руські землі стали тільки приводом для правлячих кіл Москви у завоюванні сусідніх держав.
3. Наявні документальні матеріали не підтверджують тези російських та радянських вчених, що широкі торгово-політичні звязки руських земель, зокрема, Новгородської республіки із європейськими країнами були виявом “національної зради” Московській державі і становили загрозу православній вірі на теренах Північно-Східної Русі.
4. Підкорення Новгорода мало для Москви велике ідеологічне значення, Іваном III була знищена можливість іншоваріантної, окрім московської деспотичної форми управління, моделі державного устрою у Північно-Східній Русі.
5. Процес завоювання Московською державою етнічно руських, прибалтійських територій та країн Поволжя мав цілеспрямований, агресивний характер. Його реалізація в конкретних землях мала певні особливості, однак в цілому вона була покликана забезпечити наділення земельними угіддями московських дворян, ще більше зміцнити позиції російської церкви й правителів Москви на міжнародній арені.
6. Імперська зовнішньополітична доктрина московських правителів отримала підтримку офіційної православної церкви, аристократичної феодальної верхівки та дворян. Водночас, утвердження деспотичного характеру центральної влади виключало можливість для обговорення у вузькому колі політичної еліти Москви альтернативних шляхів у розвитку країни. Навіть несміливі спроби привернути увагу московських правителів окремими представниками феодальної аристократії до вирішення мирними засобами конфліктних зовнішньополітичних проблем жорстоко карались.
Основні результати дослідження знайшли своє відображення у таких публікаціях автора
1. Дебенко В., Крюков А. Імперська ідея в Московській державі наприкінці XV-XVI століть: ідеологія, політика, практика. - Івано-Франківськ, “Плай”, 1997.-74 с.-(написано розділи III, IV).
2. Дебенко В. Україна в контексті імперської ідеї Московської держави XV-XVI ст. // Научный вестник Украинского исторического клуба. - М., 1997.- С. 197-201.
3. Дебенко В. Генеза месіанства і деспотизму в Московській державі // Нова політика. -К., 1998. - № 6.- С. 25-28.
4. Дебенко В. Казанське ханство в імперських планах московського уряду кінця XV-XVI ст. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. Випуск ІІІ Івано-Франківськ, 2000. - С.166-172.
5. Дебенко В. “Київська спадщина” в імперській політиці Московської держави кінця XV-XVI ст. // Галичина. Івано-Франківськ, 2000. - № 4.- С. 122-128.