Історичні умови формування поетичного стилю "неокласиків", основа їх світобачення та індивідуальність його мововираження. Лексичні, фразеологічні, словотвірні та синтаксичні ресурси художньої мови та їх вплив на структурно-семантичну організацію текстів.
Аннотация к работе
АНОТАЦІЯ. Коваль О.В. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2008.Перший розділ “Історія становлення українського “неокласицизму” як поетичного стилю й теоретичні засади дослідження мовних особливостей цього стилю” висвітлює загальні проблеми “неокласицизму” як поетичної школи. В ньому простежується історія формування художнього стилю митців, розглядаються лінгвістичні засади дослідження, а також зясовуються теоретичні питання вивчення мовотворчості “неокласиків”. Поетів звинувачували в безідейності, відірваності від життя, у формалізмі й насамкінець оголосили ворогами народу та революції. Райбедюк, М. Зерова, М. Рильського, П. Филиповича, Ю. Клена, М. Драй-Хмари. Переважання номенів червоного кольору в ранній творчості поетів відбивало післяреволюційні настрої в Україні: І ось гуде під шум аеропланів / Лихий пожар червоних прапорів (Ю. Зеров ). Филипович); Геть від сліпучих дій і сурм історії / Поважним кроком ти пішла / Крізь тиху сутінь Рейнського собору / В легенду синю, як імла (Ю.