Комунікативна невдача як об’єкт лінгвістичного дослідження. Мовна гра як фактор виникнення невдачі. Особливості рекламного дискурсу. Використання сленгової лексики, різноманіття інтерпретації мовної одиниці, вживання каламбуру як причини невдачі слоганів.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ НЕВДАЧІ В РЕКЛАМНОМУ ДИСКУРСІ 1.1 Комунікативна невдача як об’єкт лінгвістичного дослідження 1.2 Мовна гра як фактор виникнення комунікативної невдачі 1.3 Особливості рекламного дискурсу РОЗДІЛ 2. Багато зарубіжних і вітчизняних лінгвістів досліджували проблему комунікативної невдачі, цьому феномену присвячені роботи М.С. Алексеєвої [1], О.А. Земської [14], Б.Ю. Городецького [9], О.В. Вечкіної [5], Л.Л. Славової [36], а також праці іноземних дослідників, таких як Дж. О. П. Єрмакова і О.А. Земська [12], Т.О. Грідіна [10], О.В. Журавльова [13], Т.А. Космеда [18], Л. Вітгенштейн [7], Т. Деміс і М. Ліонель [51], Д. Амірі [2], А. К. Татьянову [39] та С. В. Ільясову [16]. У ситуації міжкультурної взаємодії все частіше з’являється потреба у посиленні виражальних можливостей слова, що впливає на ступінь комунікативної ефективності. Теоретичну основу дослідження складають праці Л. Вітгенштейна [7], О.А. Земської [14, 15], Т.А. Грідіної [10], Н.І. Формановської [43], Е.А. Шпомера [47]. І. П. Сусов зауважує, що в кінці 80-х - на початку 90-х років відбувся перехід від іманентної до антропологічної лінгвістики, яка передбачає вивчення мови у тісному зв’язку з людиною, її свідомістю, мисленням та духовно-практичною діяльністю [38, с. У нашій роботі ми використовуємо визначення В. З. Саннікова, згідно з яким, мовна гра - це усвідомлювана мовцем мовна неправильність, що навмисно допускається.