Виявлення мовних засобів вираження комічного в українській поезії означеного періоду. Характеристика загальномовного й індивідуального начала в художній маніфестації іронії і сарказму. Творення комічного з огляду на еволюцію мови української поезії ХХ ст.
Аннотация к работе
Мовні засоби творення комічного в сучасній українській поезії (на матеріалі творів другої половини ХХ століття). Харківський національний університет імені В.Н. В работе осуществлен системный анализ лексико-фразеологических средств и связанных с ними лингвистических механизмов выражения комического в украинской поэзии второй половины ХХ столетия.У першому розділі - „Теоретичні засади лінгвістичного аналізу комічного впоетичній мові” - висвітлено сутність комічного як категорії естетики й лінгвістики на основі аналізу численних праць з теорії комічного (Ю. Пропп, Т. Семків та ін.), зясовано стан розроблення проблеми та визначено особливості методики аналізу комічного в поетичній мові з урахуванням ідей та положень робіт І. Максименко, С. Попович, Л. Серед виявів комічного дослідники виділяють гумор, іронію, сатиру та сарказм. Це не означає, що в структурі поетичного тексту, який належить до філософської, любовної чи громадянської лірики, комічне є чимось неприродним. Мовне вираження комічного безпосередньо повязане з особливостями української поетичної мови другої половини ХХ століття (сугестивністю, апелюванням до позамовної дійсності, свідомою настановою на переборення трафаретних метафор, відходом від ідеологічних штампів, мажорного пафосу, іронією як мовною грою тощо). У другому розділі - „Лексичні засоби творення комічного в українській поезії другої половини ХХ століття” - досліджено використання лексики як характерного засобу творення комічного з урахуванням стильової поліфонії й розширення тематичних меж поезії означеного періоду, представленого авторами кількох поколінь. У відповідних поетичних текстах досить часто актуалізуються прикметники, семантика яких уже містить аксіологічну ознаку, наприклад: “Пяненькі лірники-поети / Співають нам про зло й добро, / Але приймають за Дніпро / Холодний плин німої Лети” (М. Руденко). Стус). Костенко). Данька, Л.