Поняття про усну і письмову комунікацію, основні типології спілкування. Вербальні та невербальні засоби мовленнєвої комунікації. Основні типи помилок та експериментальне підтвердження комунікативного рівня мовлення майбутніх вчителів початкових класів.
Аннотация к работе
Зміст 1.Вступ Розділ І. Теоретичні основи вивчення мовленнєвої комунікації 1.1 Поняття про усну і письмову комунікацію 1.2 Основні типології спілкування Розділ ІІ. Формування комунікативних умінь і навичок майбутніх вчителів початкових класів 2.1 Вербальні засоби мовленнєвої комунікації 2.2 Невербальні засоби мовленнєвої комунікації 2.3 Основні типи помилок у мовленнєвій комунікації майбутніх учителів початкових класів 2.4 Експериментальне підтвердження комунікативного рівня мовлення майбутніх вчителів початкових класів Висновки Список використаних джерел Додатки ВСТУП Мовленнєва комунікація майбутнього вчителя початкових класів є складовою педагогічної майстерності вчителя. Це інструмент професійної діяльності педагога, за допомогою якого можна розвязати різні педагогічні завдання: зробити складну тему уроку цікавою, а процес її вивчення - привабливим; створити щиру атмосферу спілкування у класі, встановити контакт з учнями, досягти взаєморозуміння з ними; сформувати в учнів відчуття емоційної захищеності, вселити в них віру в себе. Класичним прикладом цього є досвід А. Макаренка. Ця думка В. Сухомлинського розвиває висновки А. Макаренка. Він вважав, що слово його не повинно бути брутальним, непристойним, фальшивим, нещирим. Особливо наголошував на своєрідній психотерапевтичній функції слова вчителя, вважаючи це обовязковою умовою спілкування - діалогу між учителем та учнями. Вислови душа дитини і слово вчителя він ставив поряд [42; 64]. Цю проблему досліджували такі педагоги як Н. Бабич [1; 2], Н. Баранник [3], Н. Босак [7], Т. Хома [66], С. Цінько [68], Т. Чубань [70], О. Шевнюк [71] та ін.. Об’єктом дослідження - комунікація як мовленнєва діяльність. Предметом дослідження є педагогічні та лінгвістичні умови формування комунікативних умінь і навичок майбутніх вчителів початкових класів. Мета дослідження - на основі аналізу комунікативних умінь і навичок майбутніх вчителів початкових класів запропонувати шляхи і способи покращення їхньої професійної мовленнєвої діяльності. • вивчити основні типи помилок в усному і писемному мовленні майбутніх вчителів. РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМУНІКАЦІЇ 1.1 Поняття про усну та письмову комунікацію Проблема відчуження людей, ксенофобія, патологічний егоцентризм та індивідуалізм - одна з найгостріших проблем сучасного суспільства. Нова система навчання і виховання покликана виконати замовлення суспільства на здатну до самореалізації мислячу, творчу, діяльну, національно свідому особистість. Сучасному суспільству потрібні психологічно готові до самостійного вибору і самовизначення спеціалісти з високим рівнем інформаційної культури, розвиненими комунікативно-творчими здібностями. К.Платонов визначає уміння як найвищу людську властивість, здібність виконувати визначену діяльність чи дію в нових умовах. Тож він має підтримувати з ними постійний контакт: зясовувати, чи їм цікаво, чи вони розуміють його слова, висловлювати своє особисте ставлення до предмета розмови. Адже у психологічному плані їхній вплив на свідомість дитини найбільший. На зорі виникнення мовленнєвого спілкування мова поєднувалася з невербальними засобами (передусім жестами), оскільки словниковий запас не був розвинутим і ще нечисленні слова потребували жестикуляційного супроводу. Дарій спробував витлумачити цю загадку на свою користь. Піднесення величі Франції у XVII ст. супроводжується, зокрема, заснуванням Академії наук, перед якою видатний державний діяч, несправедливо осміяний О. Дюма кардинал Ришельє, ставить завдання: створити словник французької мови та граматичні канони. Лаконічно про різницю між цими двома видами сказав видатний англійський письменник Б. Шоу: Існує пятдесят способів сказати так і пятдесят способів сказати ні, і лише один спосіб їх написати. 1.2 Основні типології спілкування Мовленнєве спілкування - це передусім соціальна взаємодія, оскільки, як зазначають сучасні російські психолінгвісти Ю. Сорокін, Є. Тарасов і О. Шахнарович, в нього люди вступають не для того, щоб обмінятися інформацією - це завжди лише засіб для досягнення іншої, немовленнєвої мети, яка може і не усвідомлюватися комунікантами... Формування комунікативних умінь і навичок майбутніх вчителів початкових класів 2.1 Вербальні засоби комунікації Універсальним знаряддям міжособистісної взаємодії (у педагогічній практиці - вчителя з колегами, керівниками, учнями, їх батьками) є вербальна комунікація.