Визначення поняття морського розбою, його відмінність та схожість із піратством. Засоби протидії пограбуванню або потопленню торгових суден, санкції за ці злочини. Розробка міжнародних нормативно-правових актів з питань боротьби із захопленням заручників.
Аннотация к работе
Національний університет «Одеська морська академія» МОРСЬКИЙ РОЗБІЙ, ПРОБЛЕМА В УКРАЇНІ ТА СВІТІ Балашов Д.М. Вступ Постановка проблеми. У різних своїх формах прояву, даний злочин перетворився на одну з найнебезпечніших проблем сьогодення, проблему, яка викликає резонанс та увагу не лише окремого регіону, а усіх країн світу. Жодна країна не здатна в самоті вирішувати будь-які глобальні проблеми, саме тому, об’єднання спільних зусиль посідає перше місце на шляху протистояння незаконним актам, спрямованим на безпеку торговельного мореплавства. Середа, Ю.М. Панфілова, К.В. Пурінова, Ю.С. Ромашов, М.О. Будаков, О.М. Шемякін, В.М. Прусс, В.В. Демиденко. В той час, як безпосередньо саме морське піратство регламентується низкою міжнародних нормативно-правових актів, а саме: Конвенція 1958 р. про відкрите море (ст. 15), Конвенція ООН з морського права 1982 р. (ст. 101), Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства 1988 року, Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заложників і Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності 2000 г., а також у багатьох резолюціях та рекомендаціях ІМО та Міжнародного Морського Бюро [2, с.