Морфометричні та фізіолого–біохімічні показники листків дерев та проростків гінкго дволопатевого - Дипломная работа

Гінкго - листопадне дерево, заввишки до 30-40 м (у Європі - до 18 м), діаметр стовбура - до 2,5 м. Рослина дводомна, на чоловічих рослинах в сережковидних зборах спорангіїв (колосках) розвивається пилок.Україні Ginkgo biloba вперше був інтродуковане у 1811 в Кременецькому ботанічному саду на Волині [23] р., а з 1818 р. завдяки Хрістіану Стевену гінкго почало вирощуватися у Нікітському ботанічному саді в Ялті. Звідси гінкго розповсюдилося по всіх ботанічних садах України.Львів який представляє своєрідну урбосистему розміщений на головному європейському вододілі Балтійського і Чорноморського басейнів. Територія міста Львова та його передмістя знаходиться на північній околиці Подільської височини. Вони належать до трьох географічних країн: Розточчя, Побужжя і Львівська височина.Виникнення наукової назви єдиного сучасного представника гінкгових - Ginkgo biloba має свою історію. Родова назва «Ginkgo» походить від китайського слова «ginkyo», що означає «срібний абрикос» ( «gin» - срібло, «kyo» - абрикос). Певний час мезозойські гінкго відносили до папоротей внаслідок жилкування листків. Енгель і Прантль вводять до системи вищих рослин новий порядок Ginkgoales з одною родиною Ginkgoaceae [47]. ХХ ст. всі дослідники вважали, що Ginkgo і Baiera безперечно належить до Ginkgoales.Експериментально доведено, що основними складовими, які мають найбільшу фармакологічну дію, є флавоноїди і терпеноїди [42]. Листя гінкго містить наступні флавоноїди: аметофлавон (біфлавоноїд), білобетин, білобол, гінкгетин, ізорамнетин, кверцетин, кемпферол, мірацетин, флавон лутеолін. Терпеноїди - гінкголіди А, В, С, М, J, сесквітерпен білобалід. А також олії - жирна і ефірна; Інші складові - антоціанідіни (ціанідін, дельфінідін); біопрей, віск гексокозанол, дубильні речовини, карданол, каротиноїди, катехіни, крохмаль, лактони, манан, нонаказон, пентозан, пініт, ситостерин, b - ситостерин. Усього у листі гінкго міститься більше 40 активних хімічних складових [42]. Свіжі фруктифікації мають такі показники: вологи - 48,0%, білкових речовин - 6,2%, жирів - 3,2%, вуглеводів - 40,2%, золи - 2,4%, кальцію - 6,044%, фосфору - 0,164% [10]. Гінкголіди і білобаліди, підвищують еластичність стінок кровоносних судин, володіють судинорозширювальними властивостями, пригнічують запальні реакції шляхом інгібування чинника факторів активації тромбоцитів (ФАТ), тим самим запобігаючи їх агрегації і покращуючи циркуляцію крові в судинному руслі. КЛАС гінкгових АБО ГІНКГОПСІДИ ( GINKGOOPSDA ) Єдиним сучасним представником класу гінкгових є реліктова рослина - гінкго дволопатеве ( Ginkgo biloba ). Воно було відкрите для науки в 1690 р. в Японії лікарем голландського посольства Є. Кемпфером і в 1712 р. описано ним же під назвою Ginkgo, що в перекладі з японської означає «срібний абрикос» або «срібний плід». З давніх пір дерева гіпкго, як вельми шановані і священні, ростуть у багатьох парках, що оточують старовинні храми в Японії, Китаї і Кореї. Одіп з англійських садівників послав незвичайне рослина великому натуралісту, і в 1771 р. Подовжені і укорочені пагони відрізняються і за анатомічною будовою. Мікро-та мегастробіли гінкго утворюються на укорочених пагонах. Мікростробіли гінкго сережковідний і складаються з осі і спірально сидять на ній мікроспорофіллов.Робота проводилася при дослідженню впливу урбанізованого середовища на морфолого - біохімічні показники листків гінкго. А саме вплив викидів автотранспорту та можливість росту гінкго на субстратах породного відвалу вугільних шахт. Щодо морфологічних досліджень то визначали основні морфметричні показники, а саме довжину, ширину та площу листкової пластиноки ваговим методом Руденка, стану продихів був визначений методом відбитків. Біохімічні показники були визначені такі, вміст важких металів, білку, пігментів фотосинтезу та активності перекисного окиснення ліпідів в листках гінкго за утворення малонового діальдегіду. Дослідження проводили за наступною схемою.