Загальна характеристика та властивості перцю солодкого як овочевої культури. Прийоми агротехніки вирощування патричних сортів, їх сортотип. Основні способи догляду за культурою, шляхи підвищення врожайності та оцінка ефективності розроблених прийомів.
Аннотация к работе
Важливе місце в структурі харчування людини займає перець [6]. Перець дуже багатий на вітаміни (особливо на вітамін С - як лимон і чорна смородина, вітаміни В1, В2 і Е) [7].Зрілі плоди містять 289-324 мг/100 г. вітаміну С, у плодах технічної спілості його в три рази менше. Досить зїсти невеликий шматочок сирого солодкого перцю, всього 30-40 г., щоб задовольнити добову норму людини у цьому вітаміні. Важливо те, що цей вітамін у перці не руйнується протягом 70-80 днів. Крім того, плоди перцю багаті на каротин і рутин містять багато ефірних олій грубої клітковини.У медицині рутин застосовується як засіб, що зміцнює стінки кровоносних капілярів. Ця овочева культура особливо вимоглива до структури і родючості ґрунтів. Солодкий перець за смаковими і харчовими якостями належить до групи найважливіших овочевих культур. Метою даної курсової роботи є, дослідження морфобіологічної характеристики патричних сортів перцю солодкого та технологія їх вирощування. Європі був введений всередині 16 ст. Із Іспанії через Балкани розповсюдився в Угорщину, Румунію і Болгарію.В дикому вигляді перець зустрічається в тропічних регіонах Америки. як плодовий овоч. На Батьківщині його вирощують як багаторічну культуру. Насіння перцю гладке, плоске, плоскоокругле, блідо-жовте, розташовані біля основи плоду, довжиною 3-4 мм, шириною 2-3 мм, товщиною 0,5-1 мм. Коренева система стрижнева, добре розвинута. Корені - найбільш чуттєва до холоду частина рослини. При температурі вище 30°C і нижче 10°C запліднення порушується. Недостатнє висвітлення в розсадний період несприятливо відбивається на якості розсади, у наступному - на рості й розвитку вегетативних і репродуктивних органів, у підсумку - на врожаї.