Сутність та зміст категорій моральної культури військовослужбовців: моральні принципи та норми, самосвідомість, сором, подвиг, мужність, відповідальність. Труднощі та особливості виховання якостей моральної культури у військовослужбовців МВС України.
Аннотация к работе
ЗМІСТ Вступ 1. Сутність та зміст основних якостей моральної культури військовослужбовців 2. Виховання основних якостей моральної культури у військовослужбовців ВВ МВС України Висновок Вступ Мораль в діяльності військовослужбовця характеризується поняттям “моральна культура”, як сукупність моральних якостей та поведінки конкретної професійно визначеної особистості, чи групи людей. Моральна культура - важлива складова загальної культури особистості. Вона яскраво проявляється в міжособистісних стосунках людей, їх поведінці в суспільстві, і є однією з характеристик суспільства. Моральна культура суспільства-це певний рівень реального засвоєння людьми прогресивних принципів моралі, основних норм високоморальної поведінки та правил етики, прийнятих у конкретно-історичному суспільстві і їх практичне втілення у взаємовідносинах між людьми у всіх сферах життя. Моральна культура особи - це усвідомлені нею моральні норми і правила, що панують в суспільстві та їх дотримання в повсякденній діяльності. Моральна культура особи - це цілісна система елементів, що охоплює: · моральну свідомість особи, тобто культуру етичного мислення; · культуру почуттів, як здібність людини управляти ними; · культуру поведінки, як конкретний спосіб повсякденного втілення моральної практики. Одним з видів культури є моральна культура, яка розглядає моральні категорії, які включають моральні якості за допомогою яких відображаються найбільш істотні сторони моральних явищ і процесів. Історично склалося так, що основними етичними категоріями відвіку вважалися категорії добра і обов’язку. Насправді ж через виняткову багатогранність моральних явищ так званих основних категорій моральної культури набагато більше: це честь, совість, гідність, щастя, сенс життя, відповідальність, справедливість, благородство і деякі інші. У пізнанні світу бере участь і моральна свідомість. Людина не може спілкуватися в соціальному середовищі без категорій, що обєктивувалися в словах. «...Все те, що людина перетворює на мову і виражає в мові, - писав Гегель, - містить в собі, чи в прихованому, сплутаному або більш розробленому вигляді, деяку категорію...». Інша група поглядів має велике число прихильників, і зовні її аргументування вельми просте і переконливе. Нині виключно актуальна категорія моральної відповідальності, обов’язку, честі. У такому разі можна виділити три групи категорій моральної культури: категорії моральної свідомості, моральних відносин і моральної діяльності. Такий підхід до побудови певної системи категорій, що класифікуються, дозволяє підкреслити функціональний характер різних сторін моралі, здійснювати систематичне сходження від моральних явищ до їх суті, а також забезпечити тісну єдність і взаємозвязок всіх елементів категоріального апарату моральної культури .[12] Перша група категорій відображає зміст моральної свідомості. При цьому правомірна і подальша диференціація у напрямі виділення власне категорій моральної самосвідомості (ідеал, самосвідомість, самоконтроль, самооцінка); категорій моральних відчуттів (сором, гордість, любов, ненависть, заздрість); волі (мужність, самовладання, сміливість, витримка, легкодухість і ін.) Моральна норма - є формою моральної вимоги і певним взірцем поведінки, що відбиває усталені потреби людського співжиття і відносин та має обовязковий характер. З одного боку, відомо, що зовні цілком добронравні вчинки, нерідко спираються на субєктивні мотиви, які з мораллю нічого спільного не мають, - жадобу слави чи влади, користолюбство тощо. Третя група категорій моральної культури - функціонально-поведінкові, такі, що відображають реалізацію насправді конкретних моральних якостей.