Економічна сутність, причини, мікроекономічна модель та соціально-економічні наслідки монополії. Аналіз ціноутворення та пропозиції. Ціна та обсяги виробництва, що максимізують прибуток конкурентної фірми. Головні ознаки монополістичної конкуренції.
Аннотация к работе
ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОНОПОЛІЇ ТА ЇЇ РОЛЬ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ 1.1 Економічна сутність,причини та мікроекономічна модель монополії 1.2 Соціально-економічні наслідки монополії та ринкова влада РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ МОНОПОЛІЇ 2.1 Аналіз ціноутворення в умовах монополії 2.2 Аналіз пропозиції монополії РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯННЯ ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ МОНОПОЛІЇ ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Економічний розвиток будь-якої країни повязаний з виникненням, існуванням і трансформацією монополій. Словник іншомовних слів визначає монополію (наголошуючи на грецькому походженні складових: monos - один і роlео - продаю) як виключне право на володіння будь-чим або здійснення якихось заходів [16, 446-447]. З правом повязується трактування монополії й групою авторів фінансового словника, де монополізм визначається як тип економічних відносин, який забезпечує будь-кому з учасників цих відносин (особі чи групі осіб, підприємству, галузі, державі) виключне право виробництва або реалізації певних видів продукції, товарів, послуг [4, 275]. З огляду на сказане, заслуговує на увагу визначення поняття монополії в «Універсальному словнику-енциклопедії» (УСЕ), де зазначено, що монополія - це структура ринку, на якому виступає лише один постачальник певних товарів і послуг [7, 866]. Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити такі завдання: дослідити причини виникнення та існування монополії у виробництві; оцінити монопольну владу та її наслідки; оцінити соціально-економічні наслідки монополії. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОНОПОЛІЇ ТА ЇЇ РОЛЬ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ 1.1 Економічна сутність, причини та мікроекономічна модель монополії Монополія - це окремі крупні підприємства, об’єднання підприємств, господарські товариства, які виробляють значну кількість продукції певного виду і таким чином займають монопольне становище на ринку, впливають на процес ціноутворення і отримують більш високі (монопольні) прибутки. Наприкінці ХІХ ст. ринок чи не вперше за багатовікову історію свого існування та розвитку зіткнувся з серйозними проблемами. Саме в той час виникла досить реальна загроза функціонування того атрибуту, існування якого було просто необхідним для існування самого ринку - конкуренції. Англійський філософ Томас Гоббс описував монополії, створені ще феодальною державою для зарубіжної торгівлі. Взагалі монополістичні тенденції в різних формах та з різною силою проявлялися на всіх етапах розвитку ринкового суспільства (з IV тисячоліття до н.е. до останньої третини ХІХ ст.), проте панівними вони стають лише наприкінці ХІХ ст. Взаємопов’язаність цих двох явищ - криз та монополій - показує одну з причин монополізації, а саме: намагання багатьох фірм вберегтися від кризових потрясінь у монополістичній практиці. Завдяки цьому такі підприємства посідають домінуюче становище на ринку, набувають можливості впливати на процес ціноутворення, домагаючись вигідних для себе цін і, як результат, отримують більш високі (монопольні) прибутки. В її основі полягають особливості технології виробництва та обслуговування споживачів. З одного боку, це надання одній або декільком фірмам виключного права на виконання певного роду діяльності. Найвідоміший з них - це картель Організації країн експортерів нафти (ОПЕК). В той же час крива ринкового попиту є одночасно кривою граничної цінності для споживача, а крива пропонування - галузевою кривою граничних витрат виробника. Монополії встановлюють надто високі ціни порівняно з цінами, що утворюються на основі суспільних граничних витрат. Недаремно Поль Самуельсон, зважуючи позитивні та негативні риси і наслідки монополії, робить однозначний висновок: “це економічне та соціальне зло”. На практиці найчастіше використовуються такі стратегії ціноутворення на довгостроковому тимчасовому інтервалі: 1.максимально можливі ціни; 2. лімітуюче ціноутворення; 3. цінова дискримінація. При перетині кривих MC и MR він складає Q2 при ціні P2.