Охорона, моніторинг та методика обстеження земель, боротьба з забрудненням ґрунтів промисловими відходами. Контроль за накопиченням важких металів у ґрунті та рослинах. Закономірності розподілу і поведінки металів у ґрунті, токсична дія та детоксикація.
Аннотация к работе
Зміст Вступ……………………………………………………………………………… 2 Розділ 1. Забруднення ґрунтів промисловими підприємствами 6 1.1 Охорона та моніторинг земель 6 1.2 Боротьба з забрудненням ґрунтів промисловими відходами 9 1.3 Контроль за накопиченням важких металів у ґрунті та рослинах 13 1.4 Закономірності розподілу і поведінки металів у ґрунті 17 1.5 Надходження важких металів у рослини та їх фітотоксичність 26 1.6 Нормування вмісту важких металів у ґрунті 32 1.7 Способи детоксикації важких металів, техногенно накопичених у ґрунті 34 1.8 Токсична дія важких металів 36 Розділ 2.Методика обстеження земель навколо підприємств-забруднювачів 42 2.1 Обстеження земель навколо підприємства ВАТ «Рівнеазот» 44 Висновки 49 Список використаних джерел та літератури 52 Вступ Актуальність теми. Постійно зростаючий негативний вплив діяльності людини нерідко призводить до катастрофічного стану довкілля, що визначається насамперед руйнуванням і навіть розривом сталих взаємозв`язків у живих екосистемах. В останні роки спостерігаються суттєві негативні зміни у якісному стані земель, обумовлені посиленням інтенсивності впливу антропогенних та техногенних факторів на земельні ресурси. Особливе занепокоєння викликає зростання в останні роки процесів техногенного забруднення та порушень водно-хімічних показників якості ґрунтів. Для підтримки рішень по забезпеченню виконання вимог закону України «Про охорону земель» і ряду інших законодавчих актів, регулюючих сучасні земельні відносини в Україні, необхідно мати достовірні, точні і своєчасні дані про якісні і топографічні характеристики забруднених та деградованих земель, природу і параметри чинників деградації та забруднення [7, 349]. Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (зйомки, обстеження і вишукування), виявлення змін, а також оцінки: стану використання угідь, полів, ділянок, процесів, пов’язаних із мінами родючості грунтів, заростанні сільськогосподарських угідь, забруднення земель токсичними речовинами, стану берегових ліній, річок, морів, озер, водосховищ, гідротехнічних споруд, процесів, пов’язаних з утриманням ярів, сальовими потоками, землетрусами та іншими явищами, стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазовими об’єктами, очисними спорудами, а також іншими промисловими об’єктами. Визначення міді, цинку, кадмію та свинцю проводилось у витяжці 0,1н азотної кислоти з послідуючою атомно-абсорбційною спектрофотометрією на С-115. Результати дослідження дали можливість оцінити стан забруднення ґрунтів навколо одного з найкрупніших в Україні хімічного заводу - ВАТ «Рівнеазот». При вирішенні проблеми використання вже забруднених ґрунтів слід виявити джерела забруднення, вивчити їх склад та закономірності територіального поширення, зясувати особливості їх накопичення і трансформації у ґрунтах і рослинах, визначити ступені забруднення та ГДК, намітити шляхи екологічно безпечного ведення сільськогосподарського виробництва. Під істотним забрудненням ґрунтового покриву розуміють такий його рівень, при якому домінуючі елементи-забруднювачі (кадмій, цинк, свинець, ртуть, алюміній та ін.) у складі викидів мають чітко виражений негативний вплив на біоту ґрунту, його агрохімічні властивості, розвиток сільськогосподарських культур, якість врожаю та становлять загрозу для здоровя людини. Н.А. Макаренко зазначає, що, з токсикологічної точки зору, можлива негативна дія мінеральних добрив на агроекосистеми, обумовлена певними їхніми властивостями, і пропонує наступне групування мінеральних добрив [19, 172]: А. У фосфоритах Марокко і Йорданії концентрація Cd - 18,6 та 11,6 мг/кг, у простому суперфосфаті з них -11,6 і 7,5 мг/кг. Вміст обмінних форм Zn і Cd у чорноземах нижчий, ніж у ґрунтах інших типів. Рb інтенсивніше надходить у рослини на дерново-підзолистому ґрунті, ніж на чорноземі.