Соціально-економічне, політичне становище та занепад Угорського королівства напередодні могацької катастрофи. Могацька катастрофа 1526 року, її головні причини та передумови. Угорське королівство в кільці імперій, його положення, роль на світовій арені.
Аннотация к работе
Угорщина вважалася досить впливовим і могутнім королівством Європи. Але, як і багато інших держав, підкорених османами у ХIV - ХV століттях, Угорське королівство вступило у ХVI століття у надзвичайно послабленому стані через низку зовнішніх та внутрішніх причин. Поступовому занепаду Угорщини у подальшому сприяв й олігархічний режим, встановлений династією Ягеллонів, відчуження придушеного угорського селянства від національно-оборонних рухів після подій 1514 року, географічна замкненість та віддаленість Угорщини від торгових шляхів, що проходили через Середземне море та світовий океан, в тому числі Атлантичний океан, зниження значення дунайського торгового шляху й посилення тиску з боку Габсбургів. Важливою у дослідженні угорських земель XVI ст. є проблема, яка пов‘язана з поділом Угорщини й реорганізацією управління. Об’єктом дослідження є Угорське королівство за часів османської окупації. Хронологічні рамки дослідження обумовлені темою роботи та охвачують період від початку XVI столітті, 1526 рік битви при Могачі та до середини XVI століття. 1. Соціально-економічне, політичне становище та занепад Угорського королівства на передодні могацької катастрофи Незабаром після смерті короля Матяша була відкрита Америка. За часів правління Владислава, Яна Ольбрехта і їх нащадків парламенти Богемії, Угорщини і Польщі один за іншим видавали едикти, що привязували селян до землі, посилювали їх правову залежність від поміщиків, відроджували панщину (corvee) в манорах. Окрім Яноша Корвина, якого підтримували усі давні прибічники клану Хуньяд і серед дворянства і який був казково багатий, угорського престолу домагався Максиміліан Габсбург. Корвин (пізніше він зумів це довести) був хорошим воїном (організував оборону південних меж), але не мав дару політика. Претензії Максиміліана були самими обґрунтованими, і саме з ним можна було повязувати надії на допомогу проти турок (активізації яких чекали відразу після смерті Матяша), але пануючі стани передусім хотіли отримати такого короля, контроль за яким знаходився б в їх руках. Коли умови цього таємного договору стали надбанням гласності, збори представників станів Угорщини зажадали, щоб король оголосив імператорові війну, але Людовик, син Владислава, народився через декілька місяців, і питання про війну фактично відпало. Звідси його прізвисько - Владислав Добже (що в перекладі з польського означає «добре»). Усе це подавалося в термінології скіфської концепції, освяченої хронікою Туроці, але за іронією долі насправді відбувалося на тлі явного послаблення обороноздатності країни і швидкого погіршення її стратегічного положення з точки зору протистояння імперії Османа. Коли Селім помер і його місце зайняв його син Сулейман I (пізніше названий Прекрасним), барони, що управляли країною від імені ще неповнолітнього короля, відчули таке полегшення, що не спромоглися відповісти на пропозицію про світ, прислану новим султаном (більше того, вони посадили в темницю його посланця).