Співвідношення централізації і регіональної самоврядності в різних історичних моделях російської регіональної політики. Роль спадкоємства влади в структуризації політичного простору. Іван Грозний як перший реформатор російської регіональної політики.
Аннотация к работе
Модель російської регіональної політики в XVI столітті Поняття “регіональна політика” зазвичай асоціюється в політології з сучасністю. На особливу увагу тут заслуговує Росія. Формальна єдність території забезпечувалася наявністю загальновизнаного центру - Володимира, з яким було повязано великокняже старшинство. Як самостійні центри виділилися Ярославль (вотчина Костянтина і його дітей), Переславль (вотчина Ярослава), Юрьїв-Польський (вотчина Святослава), Стародуб (вотчина Івана) і ін. Було поставлено державне завдання - довести до кінця розгром старої удільної системи і ліквідовувати традиційну регіональну еліту, що користувалася особливо сильним впливом на території князівств, приєднаних до Москви за Івана Великого. Найбільшу небезпеку для царя потенційно представляв Старицький уділ, де правив його двоюрідний брат - такий же, як він сам, онук Івана Великого.