Олігополія, рівновага на олігополістичному ринку, рівновага за Нешем. Модель Курно. Перевага ініціатора - модель Стакелберга. Цінова конкуренція - модель Бертрана. Теорія ігор та конкуруючої стратегії.
Аннотация к работе
Вінницька філія Тернопільскої Академії народного господарства МОДЕЛІ ДУОПОЛІЇ ТА ТЕОРІЯ ІГОР Контрольна робота з дисципліни “Мікроекономіка” студентки групи ДД-11-02 Назаревич Олени Вікторівни Перевірив Сірман В.В. ПЛАН 1.1. Олігополія, рівновага на олігополістичному ринку, рівновага за Нешем 1.2. Модель Курно 1.3. Що, справді, має значення - це те, що більша частина або й весь обсяг сумарного виробництва припадає лише на декілька фірм. Наприклад, вони можуть загрожувати переповнити ринок товарами та різко знизити ціни, якщо новачок усе ж входить до ринку, а щоб ця загроза була правдоподібною, олігополи можуть створювати додаткові виробничі потужності. Коли менеджери І фірми оцінюють можливі наслідки своїх рішень, вони мають допускати, що їх, конкуренти такі ж раціональні та мислячі особи, як і вони. МОДЕЛЬ КУРНО Почнемо з простої моделі - дуополії - дві фірми, що конкурують між собою,- яку вперше ввів французький економіст Августин Курно в 1838 р. Припустімо, що фірми виробляють однорідний товар і знають криву ринкового попиту. Кожна фірма має вирішити, який обсяг виробляти, і обидві фірми приймають рішення одночасно. Ми називаємо цю шкалу кривою реакції фірми № 1 і позначаємо її К1* (К2). Знаки * у точках К = 0, 50, 75 і 100 відповідають прикладам, показаним на мал. 1. Такий набір рівнів виробництва називаємо рівновагою Курно.