Комунікації в системі державного управління: їх сутність, види (через неформальні канали, організації, засоби масової інформації) та основні поняття, мета, завдання та основні функції. Державна комунікація: теоретична модель та обласна практика.
Аннотация к работе
Класифікувати методи, форми та канали державної комунікації можна за різними підставами. Шварценберг виділяє наступні канали: 1) комунікація через неформальні канали;. канали поширення інформації (міжособистісні, інституційні та масові);. процес кодування-декодування інформації (підготовка інформаційних повідомлень, їх адекватна інтерпретація аудиторією тощо);.Як відомо, багато політологів розглядають владу як систему комунікаційних відносин. А однією з базових характеристик сучасної влади в соціумі вважається його здатність до комунікації: із суспільством в цілому, елементами громадянського суспільства, світовим співтовариством. Як справедливо вважає Кравченко, «... на сьогоднішній день суспільство не може і не буде саме розвиватися, якщо не буде розвиватися сама політична влада»[1]. В силу цього реалізація масштабних державних і локальних муніципальних програм багато в чому залежить від рівня їх підтримки широкою громадськістю, суспільно-політичними організаціями, групами інтересів та ЗМІ.У сучасній вітчизняній соціології і політології прийнято розглядати політико-комунікативні процеси в основному в рамках передвиборчих кампаній, коли відбувається активне комуніцюювання політичних лідерів і електорату. Електоральна комунікація сьогодні є однією з найбільш популярних тем для теоретиків і практиків, що займаються проблемами інформаційного обміну в політичній системі. У теж час інший аспект комунікативної взаємодії влади і суспільства, спрямований на формування постійного конструктивного діалогу з метою забезпечення легітимності існуючого порядку і додання йому стабільності, практично не досліджений. Більш адекватним і універсальним видається поняття «державна комунікація», яке поки досить рідко використовується в понятійному апараті вітчизняних вчених. Найактивніша дискусія з цієї теми велася в рамках теорій масового суспільства (Р.