Компаративний аналіз синтагматичних властивостей досліджених часток із різними частинами мови та різними групами слів у творах англійських та американських письменників. Порівняльний аналіз особливостей вживання модальних часток в авторському стилі.
Аннотация к работе
Спеціальність 10.02.04 - германські мови. Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Львів 2001. Робота виконана на кафедрі германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України.Модальність, як ніяка інша мовна категорія, є предметом тривалих наукових суперечок. Одним із лексичних засобів її вираження є частки.Будь-який науково-дослідницький метод, за В.І. Кодуховим, містить у собі саму методику (техніку, процедуру) використання прийомів та правил, останні складаються як із правил збирання матеріалу, одержання експериментальних даних, так і з правил їх обробки та отримання висновків. Найбільша складність опису лінгвістичного матеріалу полягає в пошуку оптимальних способів оперування ним. Для опису змістових якостей лінгвістичного знаку, який має як форму, так і зміст, часто використовуються формальні характеристики, тобто такі, які безпосередньо повязані з планом змісту (синтагматика, парадигматика). Завдяки цьому перевіряються інтуїтивні припущення та обєктивно встановлюються змістові характеристики. Лексичний склад мови можливо досліджувати за допомогою статистичних методів та прийомів, для встановлення певних закономірностей та надання тим або іншим висновкам доказової сили. З цією метою в роботі використовується критерій хі-квадрат (c2), що служить для визначення наявності синтагматичних звязків модальних часток із різними частинами мови та групами слів. За допомогою його можна виявити існування як розбіжностей, так і відповідностей між частотами величин, що досліджуються. Для визначення c2 ми користувалися такою формулою: c2= , (2.1) де a, b, c та d - емпіричні величини, отримані при аналізі текстів; N - загальна кількість спостережень. Тлумачення отриманого результату залежить від числа ступенів свободи, яке для багатопільних таблиць при розрахунках c2 вираховується за формулою: df = (r-1)(c-1), (2.2) де r - число горизонтальних рядків у таблиці; с - число вертикальних стовпчиків. Для df=1 критичне значення c2=3,84, нижче якого отримані дані вважаються статистично несуттєвими. Сума c2 дозволяє лише визначити існування або відсутність звязку, однак не його міру. Міру звязку між досліджуваними словами можна визначити за допомогою коефіцієнта взаємної спряженості (К): К= (2.3) для чотирипільних таблиць формула може трансформуватися наступним чином: К= . (2.5) Крім критерію c2 та коефіцієнта взаємної спряженості (К) ми використовували для дослідження парадигматичних звязків також кореляційний аналіз, який проведено за допомогою формули: (2.6) де r - коефіцієнт лінійної кореляції; S - сума величин, одержаних за результатом тієї або іншої операції; хі - значення першої ознаки (тобто показник першого слова); уі - значення другої ознаки (тобто показник другого слова); - середня (теоретична) величина значень першої ознаки; - середня величина другої ознаки. Величина коефіцієнта кореляції коливається в межах від -1 до 1 або, іншими словами, від нуля до одиниці зі знаком “плюс“ або “мінус”. Якщо між ознаками немає ніякої статистичної залежності, величина коефіцієнта кореляції буде дорівнювати нулю або бути близькою до нуля. Якщо, навпаки, між дослідженими явищами спостерігається дуже сильна залежність, величина коефіцієнта кореляції буде наближатися до 1. Максимальною величиною коефіцієнта кореляції може бути одиниця. Чим ближче показник до його максимальної величини, тим тісніші семантичні звязки слів. Отже, величина коефіцієнта кореляції вказує на ступінь звязку між явищами, а його знак - на характер такого звязку. Названі статистичні методи ми використали при дослідженні синтагматичних звязків, парадигматичних відносин та особливостей вживання англійських модальних часток.У роботі запропонована процедура інвентаризації часток, яка базується на традиційному розподілі слів за частинами мови. Було проаналізовано 15 слів, які традиційно вважаються частками в англійській мові, а саме: even, only, just, also, too, almost, quite, simply, merely, else, right, alone, still, either. Крім того, до цієї групи, на наш погляд, необхідно включити модальну частку then, яка згадується в працях зарубіжних авторів (D.Nehls), де вважається, що німецька модальна частка denn відповідає англійській then, наприклад: Was sagst du, HEIЯT er nicht Peter? Wie HEIЯT er denn?. Друга група - це частки, що мають чотири і більше статистично суттєвих звязків: even, just, almost, quite.