Мистецтво зрілого італійського Відродження. Значення Високого Ренесансу. Творчість Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті, Мікеланджело Буонарроті. Мистецтво як справжній рушій процесу творення певного суспільного ідеалу доби Відродження та Ренесансу.
Аннотация к работе
1.1 Мистецтво як справжній рушій процесу творення певного суспільного ідеалу доби Відродження. На рубежі XIV - XV ст., спочатку в Італії, а потім і в усій Європі, сформувалися передумови для розквіту мистецтва, що звернулося до античних традицій, поєднаних з новими духовними і художніми течіями. XIII ст. знаменувало собою певний розквіт середньовічної культури і закладення підвалин у культуру Відродження. У самому Ренесансі окреслюється три періоди: раннє відродження (кватроченте) першої половини XV ст., високе відродження (друга половина XV - початок XVI ст.) та пізній, або модифікований, Ренесанс (XVI ст.).2.1 Леонардо да Вінчі - великий митець. Його сучасники - Сандро Ботічеллі, Пєтро Перуджіно, Доменіко Гірландайо - повністю належать XV століттю, тоді як художник з Вінчі вже у 1480-ті роки заклав основу мистецтва Високого Відродження. Він був на 23 роки старший за Мікеланджело, на 31 - за Рафаеля, які слідом за Леонардо утвердили піднесене уявлення про людину. Життя і творчість майстра повязані з головним культурним центром Італії епохи Відродження - Флоренцією. Юна усміхнена мати тримає квітку хрестоцвіту (символ хресних мук Христа), немовля дивиться на квітку і тягнеться до неї рученятами [13: 452].