Вивчення мистецького життя волинського осередку 20-30-х рр. ХХ століття. Культурні явища на Кременеччині як складова українсько-польського художнього процесу. Становлення малярська, музична, театральна та фотографічна творчість на кременецьких теренах.
Аннотация к работе
Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, дизайну та методики їх викладання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України. Станкевич Михайло Євстахійович, завідувач кафедри дизайну і мистецтвознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м.Івано-Франківськ). Мистецьке життя Кременеччини 20-30-х років ХХ століття - Рукопис.У підрозділі 1.1 охарактеризовано та проаналізовано в ретроспективі стан культурно-освітнього розвитку Кременеччини. У системі польської освіти осередок найчастіше згадують завдяки створеному у ХІХ ст. провідному навчальному закладу - Кременецької гімназії. Це біографічні словники, у яких знайдено стислі відомості про перебування i творчу діяльність відомих художників ХІХ ст. у Кременці. Існують загальні публікації Л. Яновського (1923), які присвячені історії освіти, науки і просвітництва на основі Кременецького ліцею ХІХ ст. як базового центру культурного розвитку Волині. ХХ ст. слід відзначити публікації критика М. До окремого блоку джерел можна віднести роботи, присвячені історичним проблемам мистецької освіти України, які здійснили науковці: Р. У другій половині ХХ ст. зявляються колективні узагальнюючі праці, як-от: „Історія міст України: Тернопільська область”, „Історія українського мистецтва” в 6-ти томах (1966-1970), „Словник художників України”, „Митці України. Енциклопедичний довідник”, „Енциклопедія українознавства”, де знаходимо стислі відомості про мистецькі події на Кременеччині. З українських авторів уперше до питання кременецької художньої школи звертається. Г. С. Маковського. Вернадського, Ягеллонської бібліотеки (Краків, Польща). Зокрема, фонд 131 „Кременецький ліцей” містить матеріали, що стосуються усіх закладів, які входили в структуру ліцею протягом 1922-1939 років, та налічує 790 одиниць збереження.