Вивчення норм української літературної вимови, виправлення допущенних орфоепічних помилок в усному мовленні. Досягнення уміння розрізнювати звуки і букви шляхом запису транскрипції. Необхідність грамотно вимовляти слова, норми української вимови.
Аннотация к работе
План заняття №2 Тема заняття: Загальна характеристика звукового складу мови. Склад і наголос. Правила переносу слів. Милозвучність української мови - характерна ознака всіх її стилів. Мета заняття: Дидактична Навчити студентів дотримуватися норм української літературної вимови; визначати і виправляти допущені в усному мовленні орфоепічні помилки Виховна - виховувати патріотичні почуття до рідної мови. Розвиваюча - досягти уміння розрізнювати звуки і букви шляхом запису транскрипції; навчити студентів грамотно вимовляти слова, познайомити з основними нормами української вимови; Вид заняття: Практичне заняття Форма проведення заняття: Виконання вправ Методичне забезпечення: картки, опорні конспекти Література: Обов’язкова: Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. 1997. Пазяк О.М., Українська мова і культура мовлення.-К., 1995 Український правопис.-К., 1994. Беляєв О.М. Українська мова/Підручник для 10-11 кл.-К., 1998. Цікавим видається вислів Б. Грінченка: «Погляньмо насамперед на слово - що воно собою являє, з яких елементів складається. На першому плані стоять у ньому два елементи: звукова форма і значення - без них слово немислиме, а заберіть у будь-якого слова, наприклад, «стіл», поєднання звуків, які його складають, і слова вже не буде, воно перетвориться в чисте поняття або уявлення; і навпаки: позбавлене свого значення, слово перестає бути словом і перетворюється, за висловом О. Потебні, у «штучний фонетичний препарат…» Звуки створюють зовнішню (звукову) оболонку слова. Цікаво, що гавайська мова налічує лише 11 звуків (6 голосних і 5 приголосних), але від цього не видається бідною чи немилозвучною. Наприклад, у сербській, білоруській мовах, слова пишуться так, як вони вимовляються, і через це іноді одне й те саме слово в різних формах набуває дуже відмінного вигляду. Ще Т. Шевченко писав (користуючись російською графікою): благодаты, сповиды, висты.