Характеристика античних мотивів у житті і творчості Зерова-неокласика. Дослідження астральних образів та визначення їх функцій в поетичному світі критика і автора літературних оглядів. Аналіз оригінальної поезії та порівняння творчості Зерова і Горація.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Кафедра української літератури та компаративістики МИКОЛА ЗЕРОВ І АНТИЧНА КУЛЬТУРА Зміст Вступ Розділ 1. Античні мотиви у житті і творчості Зерова-неокласика Розділ 2. Античні мотиви в поезії М. Зерова 2.1 Астральні образи та їх функції в поетичному світі Зерова 2.2 Зеров і Горацій Висновки Список використаної літератури ВСТУП Серед письменників початку ХХ ст. були і символісти (О. Слісаренко), і футуристи (М. Семенко), і авангардисти (В. Поліщук), і неокласики (П.Филипович, О. Бургардт), і неоромантики (М. Хвильовий, М.Йогансен), і реалісти (В. Підмогильний, Д. Бузько). Різні угруповання, різні напрями, але головною ідеєю, яка об’єднувала всіх українських митців, була ідея розвитку національної культури. М. Зеров, М.Рильський, П. Филипович, О. Бургардт, М. Драй-Хмара ставили за зразок античне мистецтво та творчість французьких парнасівців. Своїми перекладами класиків, літературно-критичною та науково-педагогічною діяльністю вони відповідали на жагучу потребу в Україні серйозної культурної школи. Микола Зеров - талановитий критик, автор літературних оглядів, у яких виказує багато доброго смаку й тонкого чуття. В історії української (і, можемо впевнено сказати, світової) культури ХХ століття Миколі Зерову належить гідне місце. Борецький у своїй праці [4, 139] проаналізував роль астральних образів у поетичному світі Зерова. О.Гальчук у статті Горацій і Зеров: діалог через тисячоліття [6, 7-11] проводить паралель між творчістю Зерова і Горація. АНТИЧНІ МОТИВИ У ЖИТТІ І ТВОРЧОСТІ ЗЕРОВА-НЕОКЛАСИКА В українській літературі 20-х років ХХ ст. з величезної кількості мистецьких угрупувань, починаючи з невгамовних футуристів і закінчуючи Спілкою селянських письменників Плуг, виділяється кілька авторів, які отримали від критиків назву неокласики. Це хвилювало й самих поетів у ту розбурхану епоху, коли все заперечувалося й нищилося. Тобто за тими віддаленими на кілька тисячоліть подіями, про які, поет розповідає у своїх сонетах, вгадується близька й болюча реальність сучасного світу. Ще нема в них тої безпросвітньої туги, яка опосяде автора в 30-х роках, але ми вже відчуваємо, як крізь античні образи, до яких він звертається, струменить занепокоєність долею України, її народу [26, 9]. У Баришівці була укладена рукописна збірка Сонети й елегії, яку поет присвятив і подарував видатному критикові й літературознавцю Сергію Єфремову. Пнікс - пагорб, на якому відбувалися народні збори в Афінах, а Агора - самі збори, а також площа в грецьких містах, де вони проводилися. Поет підкреслює мовчання народу, який покинув спустошені Афіни (згадаймо масові в течі з Києва від червоних орд та від голоду, як це зробив і сам Микола Зеров), очікуючи, поки прийде на поміч герой Трасибул ) Все прилягло в чеканні Трасибула…). ті часи, коли був розп’ятий Христос), кесар - це грецька форма латинського слова Caesar - титул римських і візантійських імператорів, який перейшов в українську мову словами цезар, цар, цісар. Коло перекладацьких зацікавлень Зерова дуже широке. насамперед це римські поети - Вергілій, Горацій, Тібул, Овідій, Марціал.