Теорія самоактуалізації в зарубіжній і вітчизняній психології. Осмислення власного призначення. Домагання як об"єкт психологічних досліджень. Використання методики непрямого вимірювання системи самооцінок (КИСС) в соціально-психологічному дослідженні.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Інститут післядипломної освіти ПСИХОДІАГНОСТИКА КОНТРОЛЬНА РОБОТА НА ТЕМУ: Методики непрямого вимірювання системи самооцінок (КИСС) м. Київ 2011 Зміст Вступ 1. Самоактуалізація особистості в психології 1.1.Теорія самоактуалізації в зарубіжній і вітчизняній психології 1.2 Осмислення власного призначення 2. Домагання як обєкт психологічних досліджень 2.1. Моторна проба Шварцландера Висновок Список використаної літератури Вступ Актуальність проблеми непрямих методів дослідження самооцінки обумовлена жвавістю проблем самоактуалізації особистості. Під самоактуалізацією розуміється свідома діяльність людини, спрямована на максимально можливе розкриття та використання свого потенціалу для більш ефективного втілення своїх здібностей в особистому та професійному житті, відчуття задоволення від власних досягнень. (А. Маслоу «Дальні межі людської психіки») Різні сторони самоактуалізації особистості розглядалися як в зарубіжній (А. Маслоу, К. Роджерс, Франкл та ін) так і у вітчизняній психології (К. А. Абульханова-Славська, Т. І. Артемєва, Є. І. Головаха, Л. Я. Гозман, М. В. Кроз, Д. А. Леонтьєв, та ін) Але вироблення підходів до визначення «точки відліку», якою є самооцінка особистості «тут і зараз», цілком залишаться в руках практикуючого психолога. Предмет дослідження: методики непрямого вимірювання системи самооцінок (КИСС) О.Т. Соколової та О.О. Федотової. Теоретико-методологічною основою дослідження є основні положення гуманістичного та екзистенціального підходів до самоактуалізації (А. Маслоу, Р. Роджерс, В.Франкл, Д.А. Леонтьєв), комплексний і акмеологічний підходи (Б. Г. Ананьєв, А. А. Бодальов, А.А. Деркач), психологічна теорія діяльності (О.М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, Д.Б. Ельконін). Погляди на феномен і природу самоактуалізації, особливості її прояву в житті і діяльності людини практично збігаються у представників різних зарубіжних філософських і психологічних напрямів (К. Гольдштейн, А. Маслоу, К. Роджерс, Ж.-П.Сартр, В. Франкл, Г.Олпорт та інші). 43] Б.С. Братусь розглядає в особистості тенденцію до самоактуалізації як «творчу активність психіки людини, її преображаючий вплив, як на соціальні суспільні процеси, так і на власний розвиток [10 с.134] В акмеології (Б. Г. Ананьєв, А. А. Бодальов, А. А. Деркач, М. І. Дьяченко, Н. В. Кузьміна та ін) досліджуються закономірності, тенденції, умови та фактори, що впливають на самоздійснення людиною свого творчого потенціалу в процесі професійної діяльності.