Критерії та особливості сприймання науково-художнього та науково-пізнавального твору молодшими школярами. Аналіз пізнавальної літератури для учнів початкових класів. Послідовність роботи над науково-пізнавальними творами для дітей. Підготовча робота.
Аннотация к работе
Методика вивчення науково-пізнавальних і науково-художніх творів у початкових класах 1. Критерії та особливості сприймання науково-художнього та науково-пізнавального твору молодшими школярами Між науково-художніми та науково-пізнавальними творами немає різкої межі, тому часто трапляється змішування жанрів. Тому необхідно чітко розмежовувати всі поняття, які тісно пов’язані з пізнавальною літературою. «Схожість» науково-пізнавальних творів та науково-художніх оповідань часто пояснюють їх спільним призначенням - повідомляти учням знання про навколишній світ. Змішування жанрів - це наслідок неуважного ставлення до того, яким способом знання повідомляються у творі. Стаття - це вид літератури, який повідомляє певні відомості про навколишнє середовище і суспільство, розкриває доступні дітям поняття [2, с. Ознака художнього нарису - констатація факту, явища, особистості і їх опис у статиці чи динаміці. Нарис - це розгляд предмету з різних сторін, виражений за допомогою майстерної словесної замальовки, тому залучення до цього жанру дозволяє вже в молодших класах навчати дітей діловому і художньому опису як різновидів дитячих творів. У центрі науково-художнього оповідання, як і в інших видах оповідання, образ - подія, образи - персонажі, тобто індивідуалізована і в той же час узагальнена картина людського життя, створена за допомогою вигадки і яка має естетичне значення [3]. Уроки читання оповідання (в тому числі і науково-художнього) - це уроки емоційної культури, виховання почуттів, а не сухого засвоєння чергової порції «потрібної» пізнавальної і виховної інформації [11, c. На уроці читання статей і нарисів - атмосфера серйозного вивчення тексту. Пізнавальна цінність науково-художніх текстів для дітей семи-девяти років полягає в тому, що конкретний факт, герой, подія тут ніколи не змальовуються випадковими. У наш час до письменників, які представляють дитячу науково-художню книгу, літературознавці відносять М. Беденка, В.С. Близнеця, О. Владимирова, А. Григорука, А. Давидова, О. Дорохова, О. Єфімова, О.Д. Іваненко, А. Коваль, Л. Полтаву, Л.О. Сапожникова, Ю.С. Старостенка, П.В. Утевську, В.С. Уткіната, О. Давидова. Державною програмою освіти передбачається, що учень початкових класів повинен повноцінно сприймати художні і науково-пізнавальні тексти. Науково-пізнавальній літературі, особливо дитячій, присвячено не дуже багато досліджень, на відміну від художньої. Термін «пізнавальна» або «науково-пізнавальна література» досить умовний, що зауважували майже всі дослідники, які зверталися до цієї проблеми: Н.М. Дружиніна, О.Р. Левіна, А.М. Сохор, М.Б. Шеломенцева та інші. Основними ознаками науково-пізнавальної літератури є: 1) Різна спрямованість: пізнавальна література розв’язує завдання виховання розумової активності, навичок наукового мислення, прилучення дитини до світу науки, тоді як основною метою художніх творів є формування в читачів певних моральних уявлень. У 70-х роках ХХ ст. було проведено комплексне соціально-психологічне дослідження щодо читання, яке показало, що серед пізнавальної літератури, яку читають молодші школярі, переважає науково-художня література, і тільки в 12-13, а особливо в 14 років, поряд з нею починає фігурувати науково-популярна та інструктивна. Тому значна увага має приділятись роботі над термінами, словами, значення яких незрозуміле дітям.