Методика вивчення дисципліни "Загальна екологія" майбутніми техніками-екологами - Дипломная работа

ВСТУП На сучасному етапі розвитку нашої країни як невід’ємної складової частини земної цивілізації, який характеризується великомасштабними зростаючими природними взаємовпливами, проблема розвитку екологічної освіти і виховання стала актуальною, оскільки оздоровлення нації в цілому значно залежить саме від її вирішення. Сучасна етика і мораль не сприяють збалансованому розвитку суспільства і біосфери, відповідно, й назріла нагальна необхідність у підвищенні статусу культури в процесі гармонізації відносин людини і природи, що обумовлює корекцію ціннісних орієнтацій та соціально-моральних позицій щодо використання природи суспільством. У найважливіших міжнародних документах останнього десятиріччя, присвячених проблемам навколишнього середовища і гармонійного розвитку людства значна увага приділяється екологічній культурі і свідомості, інформованості людей про екологічну ситуацію в світі, регіоні, на місці проживання, їх обізнаності з можливими шляхами вирішення різних екологічних проблем, з концептуальними підходами до збереження біосфери і цивілізації. Концепція екологічної освіти України, як елемент концепції гармонійного розвитку держави, набуває сьогодні ваги актуального і важливого державного документа, оскільки підготовка фахівців з високим рівнем екологічних знань, екологічної свідомості і культури на основі нових критеріїв оцінки взаємовідносин людського суспільства й природи (не насильство, а гармонійне співіснування з нею), повинна стати одним з головних важелів у вирішенні надзвичайно гострих екологічних і соціально-економічних проблем сучасної України [24]. Екологічна освіта, як цілісне культурологічне явище, що включає процеси навчання, виховання та розвитку особистості, повинна спрямовуватися на формування екологічної культури, як складової системи національного і громадського виховання всіх верств населення України, у тому числі через екологічне просвітництво за допомогою громадських екологічних організацій,екологізацію навчальних дисциплін та програм підготовки, а також на професійну екологічну підготовку через базову екологічну освіту. Вирішення цих питань має забезпечити формування цілісного екологічного знання й мислення, необхідних для прийняття екологічно-обгрунтованих народногосподарських рішень на рівні підприємств, галузей, регіонів, країни загалом. Реформування екологічної освіти та виховання має здійснюватися з обов’язковим врахуванням екологічних законів, закономірностей, наукових принципів, що діють комплексно в біологічній, технологічній, економічній, соціальній і військовій сферах. Зміст екологічної освіти повинен бути спрямований на формування особистості з екологічною світоглядною установкою на дотримання норм екологічно грамотної поведінки і виконання практичних дій щодо захисту власного здоров’я і навколишнього природного середовища і передбачає розробку системи наукових знань (уявлень, понять, закономірностей), які відображають філософські, природничо-наукові, правові й морально-етичні, соціально-економічні, технічні й військові аспекти екологічної освіти. Основною метою екологічної освіти є формування екологічної культури окремих осіб і суспільства в цілому, формування фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності. Значний внесок у теорію і методику екологічної освіти зробили такі вчені педагоги як В. Андрейцев, Л. Асламов, В. Бровдій Р. Векслярський, О. Злотін, К. Комарський, О. Микитюк, С. Пшеничний та інші, але в їх дослідженнях не враховано достатньою мірою специфіку підготовки фахівців-екологів. Проблемами теоретико-методичної підготовки фахівців-екологів займались такі українські дослідники як Г. Білявський, С. Дерябо, М. Костицький, С. Кравченко, В. Крисаченко, А. Кухта, П. Литвак, А. Некос, Т. Праченко, Д. Петрова, Є. Писарчук, Н. Пустовіт, В. Собчик, Р. Фурдуй В. Хилько, та інші. Однак, аналіз спеціальної наукової літератури свідчить про те, що удосконалення методики навчання екологічних дисциплін у вищих навчальних закладах потребує додаткового дослідження. Тому необхідність у підготовці майбутніх фахівців-екологів, її теоретичне обґрунтування і зумовили вибір теми нашого дослідження - «Методика вивчення дисципліни «Загальна екологія» майбутніми техніками-екологами». У кваліфікаційній характеристиці професії «технік-еколог» передбачається наявність комплексу знань та навичок з відбору проб і зразків для проведення аналізів і випробувань відповідно до вимог стандартів. Технік-еколог бере участь у проведенні екологічних досліджень, розробках та експериментальних роботах, тобто повинен бути професіоналом широкого профілю. Мета дослідження - розробити методику вивчення дисципліни «Загальна екологія» для майбутніх техніків-екологів. Охарактеризувати методи та форми організації навчання у вищій школі. 3. Проаналізувати сучасні вимоги до підготовки майбутніх екологів та методику вивчення дисципліни «Загальна екологія». 4. Розробити методику проведення лекційних, практич