Ступінь рухливості опорно-рухового апарата й здатність виконувати рух з великою амплітудою як характеристика гнучкості людини. Актуальність виховання гнучкості у школярів заради зменшення травматизму. Хата-йога й гнучкість. Правила при виконанні вправ.
Аннотация к работе
Методика виховання гнучкості у школярів Зміст Вступ 3 Розділ 1. Теорія розвитку гнучкості 5 1.1 Гнучкість і фактори, які впливають на її розвиток 5 Розділ 2. Методика розвитку гнучкості та м’язової координації 13 2.1 Методи та прийоми розвитку гнучкості 13 2.2 Хата-йога й гнучкість 15 2.3 Правила при виконанні вправ на розтяжку 18 2.4 Правила ростяжки в парах 21 Висновки 24 Література 25 Вступ Гнучкість - це одне з пяти основних фізичних якостей людини. Вона характеризується ступенем рухливості ланок опорно-рухового апарата й здатністю виконувати руху з великою амплітудою. Зовнішній прояв гнучкості відбиває внутрішні зміни в мязах, суглобах, серцево-судинній системі. Для знаходження ефективних засобів розвитку гнучкості пропонується комплексний підхід, що поєднує різні області пізнання, що допоможе виявити причинно-наслідковий звязок всіх сторін досліджуваної якості. Сам термін гнучкість звичайно використається для інтегральної оцінки рухливості ланок тіла. Розрізняють дві форми її прояву: активну, характеризуєму величиною амплітуди рухів при самостійному виконанні вправ завдяки своїм мязовим зусиллям; пасивну, яка характеризується максимальною величиною амплітуди рухів, що досягає при дії зовнішніх сил (за допомогою партнера або обтяження). Розвивають гнучкість за допомогою вправ на розтягування мязів і звязок. Кістякова гнучкість залежить від форми й довжини суглобних поверхонь. Широко використаються також електрогоніометри Р.А. Белова, Г.С. Туманяна. Але, на думку Ф.Л. Доленко, цей спосіб не можна визнати задовільним для оцінки рівня загальної гнучкості.