Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, особливості рухових навичок юних баскетболістів. Методи і форми навчання молодших школярів гри в баскетбол. Використання ігрового методу навчання, оцінка техніки виконання прийомів гри.
При низкой оригинальности работы "Методика початкового навчання гри в баскетбол учнів молодшого шкільного віку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Курсова робота На тему: «Методика початкового навчання гри в баскетбол учнів молодшого шкільного віку» Зміст Вступ 1. Теоретичні основи навчання молодших школярів гри в баскетбол 1.1 Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку 1.2 Особливості рухового навику юних баскетболістів 1.3 Проблема навчання гри молодших школярів в баскетбол 1.4 Методи і форми навчання молодших школярів гри в баскетбол 2. Педагогічні умови навчання молодших школярів гри в баскетбол 2.1 Використання ігрового методу як умова навчання гри в баскетбол 2.2 Особливості навчання фізкультурним вправ у молодшому шкільному віці 2.3 Модель навчання техніки гри в баскетбол учнів молодшого шкільного віку 2.4 Оцінка техніки виконання прийомів гри в баскетбол Висновки Література Додатки Вступ Актуальність. Баскетбол, як засіб фізичного виховання, знайшов широке застосування в різних ланках фізкультурного руху. Баскетбол, як важливий засіб фізичного виховання й оздоровлення дітей, включений у загальноосвітні програми середніх шкіл, шкіл з політехнічним і виробничим навчанням, дитячих спортивних шкіл, міських відділів народної освіти і відділення при спортивних добровільних організаціях. [7] Одна з найважливіших задач загальноосвітньої школи - виховання в дітей потреби в повсякденних заняттях фізичними вправами. [16] Розмаїтність технічних і тактичних дій гри в баскетбол і власне ігрову діяльність мають унікальні властивості для формування життєво важливих навичок і умінь школярів, усебічного розвитку їх фізичних і психічних якостей. Застосування спортивних ігор у фізичному вихованні молодших школярів відіграє важливу роль у формуванні фундаменту рухових навичок і технічної підготовленості, тому що цей вік найбільш сприятливий для розвитку швидкісних і координаційних здібностей. У процесі гри інтенсивність рухів може бути то максимальною, то помірною, а в окремі моменти гри активна мязова діяльність може бути припинена. Кістково-сполучний апарат молодших школярів досить гнучкий, оскільки в їхніх кістках ще багато хрящової тканини. Ряд авторів стверджують, що для надійності результату необхідна стабілізація системи руху по основним істотним показниками за рахунок пристосувальної мінливості, варіативності (В.Б. Коренберг, 1966; В.М. Дьячков, 1972; А.І. Бондар, 1993). Важливе місце в системі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку займає дію з мячем.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
