Методика і організація процесу використання чистого прибутку та аналіз результатів господарської діяльності підприємства - Курсовая работа

Вступ Актуальність теми. Формування ринкових відносин вимагає від кожного учасника підприємницької діяльності вміння вірно аналізувати економічну інформацію і приймати виважені рішення щодо інвестування своїх ресурсів в суб’єкти господарювання з метою одержання доходу. У величині фінансових результатів безпосередньо віддзеркалюються усі аспекти діяльності господарюючого суб’єкта: технологія і організація виробництва, система внутрішнього та зовнішнього управління, особливості діяльності. Результатом господарської діяльності є економічний її підсумок у грошовій формі, який має два “полюси” прояву: позитивний і негативний, тобто прибуток і збиток. Позитивний фінансовий результат - прибуток - є метою, заради якої працює або, принаймні, повинно працювати підприємство. Прибуток - найбільш проста і одночасно найбільш складна категорія ринкової економіки. Її простота визначається тим, що вона є стержнем і головною рушійною силою економіки ринкового типу, основним спонукальним мотивом діяльності підприємств в цій економіці. Розвиткові теорії і практики використання чистого прибутком присвячено багато праць вітчизняних дослідників: І.А. Бланка, Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Покропивного, С.В. Мочерного, Ю.С. Цал-Цалка та багатьох інших. Мета і задачі дослідження. Зокрема, визначення економічної суті прибутку, вивчення механізму формування та використання чистого прибутку, вивчення методів оцінки прибутковості підприємства та відпрацювання даних аспектів на практиці. Розкрито економічний зміст та механізм використання чистого прибутку, а також наведені наведено основні напрямки вдосконалення економічної політики держави і підприємства, щодо використання чистого прибутку. Підприємство - це юридична особа й одночасно господарська та фінансова одиниця. Шляхом інкасування готівки або занесення на банківський рахунок своїх претензій (заявок на права володіння) підприємство перетворює продукцію в ліквідні засоби, якими сплачує борги чи тримає її як ліквідний резерв для покриття нових закупівель. У відповідності до діючого законодавства в Україні можуть діяти підприємства таких видів: O приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи; O колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства; O господарське товариство, застосоване на об’єднаній власності; O підприємство, яке засноване на власності об’єднання громадян; O комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади; O державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.[20] Державне підприємство - це самостійна господарська одиниця з правами юридичної особи, яка функціонує на основі державної форми власності в різних галузях народного господарства.[13] Відповідно до Закону України Про підприємства діяльність державного підприємства будується на поєднанні прав власника майна (держави) та принципів самоуправління трудового колективу. Існують два типи орендних відносин: 1. оренда як форма приватизації обєктів державної власності; 2. оренда як форма економічних відносин у недержавному секторі економіки. При написанні курсової роботи мною були використані звітні дані ВАТ” Новоград-Волинського РМЗ”. Основними показниками господарської діяльності будь-якого підприємства є, насамперед, фінансові показники, серед яких найголовнішими є валовий дохід від надання послуг, собівартість, чистий дохід (виручка) від реалізації, валовий прибуток, чистий прибуток та інші. Готова продукція 52,0 109,9 57,9 5. Використання прибутку може здійснюватися за наступними напрямками: Платежі до бюджету (належні за розрахунком суми податку на прибуток, суми дивідендів, нараховані на частку майна у статутних фондах господарських товариств, яка належить до державної та комунальної власності суми платежів підприємствами - монополістами у зв’язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці та інші платежі до бюджету за рахунок прибутку) Відрахування до резервного (страхового) фонду Використання на: u збільшення статутного фонду (капіталу), u виробничий розвиток і вдосконалення виробництва, u соціальний розвиток, u заохочування, u дивіденди, u вилучення виручки, внаслідок порушення державної дисципліни цін (тарифів) на продукцію (роботи, послуги), u поповнення оборотних коштів, u інші цілі, включаючи суми економічних санкцій до бюджету, позабюджетних і державних цільових фондів, у тому числі штраф за порушення нормативних актів про охорону праці, штраф за порушення стандартів, норм і правил, пеня за несвоєчасне перерахування платежів до бюджету, позабюджетних і державних цільових фондів, на погашення непокритих збитків минулих років, штраф до місцевого бюджету за порушення порядку проведення розрахунків із споживачами, а також проценти за прострочені кредити.