Методи прийняття рішень в управлінні ризиками - Курсовая работа

Курсова робота на тему: «Методи прийняття рішень в управлінні ризиками» Одеса, 2010 рік. Вступ Управління фінансовими ризиками підприємства являє собою відносно нове самостійний напрям фінансового менеджменту і є одним з найбільш важливих управлінських процесів у його системі. Наукові дослідження з проблем управління фінансовими ризиками підприємства охоплюють в даний час широкий спектр питань - від оцінки та способів нейтралізації ризику окремих його фінансових операцій до фінансової діяльності в цілому. Фінансові ризики можуть серйозно впливати на багато аспектів фінансової діяльності підприємства, однак найбільш значуще їх вплив проявляється у двох напрямках. По-перше, рівень прийнятого ризику надає визначальну дію на формування рівня прибутковості фінансових операцій підприємства - ці два показники перебувають у тісному взаємозвязку і являють собою єдину систему «прибутковість-ризик». По-друге, фінансові ризики є основною формою генерування прямої загрози банкрутства підприємства, так як фінансові втрати, повязані з цим ризиком, є найбільш відчутними. Тому, практично всі фінансові рішення, спрямовані на формування прибутку підприємства, підвищення його ринкової вартості та забезпечення фінансової безпеки, вимагають від фінансових менеджерів володіння технологією вироблення, прийняття і реалізації ризикових рішень. Мета даної курсової роботи - вивчити систему сучасних методів управління фінансовими ризиками, адекватних ринковій економіці; сприяти сприйняттю ними нової фінансової філософії та фінансової культури цього виду управлінської діяльності; допомогти виробити логіку прийняття ризикових рішень, що забезпечують їх динамізм і варіативність; ознайомити з сучасними фінансовими технологіями та інструментами, використовуваними у вітчизняній і зарубіжній практиці ризик-менеджменту. Ця курсова робота ознайомить із сучасними методами дослідження систематичних і не систематичних фінансових ризиків підприємства, механізмами їх нейтралізації, особливостями управління цими ризиками в операційній і інвестиційної діяльності. 1. Характеристика ризику як обєкта фінансового управління Накопичений в процесі еволюції економічної думки теоретичний арсенал дозволяє досить різносторонні охарактеризувати природу підприємницького ризику в цілому і фінансового ризику зокрема. Фінансовий ризик є обєктивним явищем у функціонуванні будь-якого підприємства, він супроводжує практично всі види фінансових операцій і всі напрямки його фінансової діяльності. У цій своїй характеристиці фінансовий ризик виявляється як на стадії вибору (прийняття) рішення, так і на стадії його реалізації. Як дію в умовах вибору фінансовий ризик є способом практичного вирішення протиріч у розвитку можливих умов провадження майбутньої фінансової діяльності. Іншими словами, фінансовий ризик це не відображення ризикової ситуації (умов ризику або невизначеності), а конкретна дія субєкта, що приймає рішення, спрямоване на практичний вихід з цієї ситуації в умовах неминучого вибору. 4. У реальній практиці таких альтернатив набагато більше і в залежності від конкретного змісту умов ризику або невизначеності ці альтернативи характеризуються різним ступенем складненості і методами вибору. В одних випадках вибір альтернативних дій здійснюється на основі минулого досвіду, в інших - на моделюванні ситуацій розвитку подій у майбутньому, в третіх - просто на інтуїції фінансової системи менеджера, що приймає рішення. Саме можливість неспівпадення отриманого фінансового результату з наміченим цільовим його показником і характеризує сутність фінансового ризику. У фінансовій практиці цей економічний збиток завжди оцінюється в грошовому вимірі. 9. • Кредитний ризик. Він має місце у фінансовій діяльності підприємства при наданні їм товарного (комерційного) або споживчого кредиту покупцям. Так, наприклад, у складі ризику реального інвестування можуть бути виділені ризики невчасної підготовки інвестиційного проекту; несвоєчасного завершення проектно-конструкторських робіт; несвоєчасного закінчення будівельно-монтажних робіт; несвоєчасного відкриття фінансування щодо інвестиційного проекту; втрати інвестиційної привабливості проекту у звязку з можливим зниженням його ефективності і т. п.