Суть моніторингу навколишнього природного середовища. Експериментальні геодезичні спостереження за станом деформацій земної поверхні на території Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну на прикладі м. Нововолинська. Фактори формування рельєфу.
Аннотация к работе
ЗМІСТ Розділ 1. Моніторинг навколишнього природного середовища і місце в ньому методів дослідження рельєфу 1.1. Функціональна структура система моніторингу 1.3. Теоретико-методичні основи організації геодезичного моніторингу змін рельєфу територій вугільно добувної промисловості 2.1. Особливості кількісного аналізу деформування земної поверхні 2.2. Точність обчислення координат території яка деформується методами наземної стереофотограмметричної зйомки Розділ 3. Експериментальні геодезичні спостереження за станом деформацій земної поверхні на території Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну (на прикладі м. Комп’ютерно-експерементальні дослідження рельєфу для Іваничівського району за допомогою кореляційних дій та ізотропності 3.3. Нововолинськ на основі моніторингової геодезичної інформації Розділ 4. Цивільна оборона Висновки Література ВСТУП З кожним роком збільшується техногенне навантаження на природне середовище. Йому властива підвищена нестійкість, висока динамічність, інтенсивний розвиток небезпечних геоморфологічних процесів: ерозійних, карстово-суфозійних та провально-деформаційних, а також антропогенно обумовлені явища підтоплення, заболочення, забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод, інших компонентів ландшафту. Виникає необхідність більш глибокого пізнання причин, факторів і механізмів виникнення та розвитку таких явищ, встановлення тенденцій зміни екологічної ситуації під їх впливом, вирішення природоохоронних і господарських проблем, пов’язаних а цими процесами. В Україні таким регіоном з напруженою геолого-екологічною ситуацією є Львівсько-Волинський камяновугільний басейн. Найбільш гострі екологічні проблеми тут обумовлені видобутком вугілля шахтовим способом. До них належать значні деформації земної поверхні над шахтними полями. Майже 200 га сільськогосподарських угідь зайнято під відвалами, в яких зберігається більше 40 млн.м? гірських порід. У зв’язку з тим, що під населеними пунктами знаходиться більша частина розвіданих запасів вугілля, їх видобуток у майбутньому неминуче викличе ще більше загострення геолого-екологічної ситуації. Враховуючи ці аспекти, стає очевидною необхідність спеціальних досліджень техногенних перетворень рельєфу та геологічного середовища на території Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Ці завдання доцільно вирішувати шляхом здійснення моніторингу природних ландшафтів та техногенного рельєфу і створення універсальної геоінформаційної системи «Природно-техногенні системи Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну». Актуальність такого моніторингу зумовлюється: 1) необхідністю отримання інформації про стан та динаміку природно-антропогенних систем; 2) важливістю переходу від концептуального до реального імітаційного моделювання динаміки природно-техногенного рельєфу; 3) важливістю та своєчасністю пошуків виходу як з економічної, так і екологічної кризи, в якій опинився вугільний басейн і природне середовище цього регіону в цілому; 4) необхідністю вирішення проблем рекультивації порушеного гірничо-технічною діяльністю рельєфу та геологічного середовища, управління станом природно-техногенних систем і природокористуванням. Об’єктом дослідження: є техногенний рельєф Нововолинського кам’яновугільного басейну, природно-господарські системи, які «вписані» в геологічне середовище і зазнають впливу несприятливих для людини процесів і явищ, обумовлених підземним видобутком корисних копалин. Мета і завдання роботи. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання: - провести теоретичний аналіз системи моніторингу навколишнього природного середовища та обґрунтувати його функціональну структуру; - розробити концептуальну модель моніторингу техногенного рельєфу і визначити його місце в системі моніторингу навколишнього природного середовища; - обґрунтувати методологічні підходи та розробити методичні положення проведення геодезичних спостережень за деформаційними процесами техногенного рельєфу; - провести аналіз динаміки техногенного рельєфу Нововолинського кам’яновугільного басейну та сформулювати критерії вибору об’єктів спостережень; - обґрунтувати принципи та на основі геодезичних даних здійснити районування досліджуваної території за ступенем небезпеки деформацій рельєфу; - дати прогнозну оцінку змін земної поверхні та розробити рекомендації по застосуванню геодезичних методів спостережень в процесі контролю за станом техногенного рельєфу та розробці заходів по зменшенню і попередженню негативних наслідків його деформацій. Четвертий та п`ятий розділи включають в себе охорону праці та цивільну оборону. Ось чому протиборство людини з природою, яке склалося історично і переслідувало мету експлуатації природних ресурсів, сьогодні неспроможне забезпечити розвиток суспільного виробництва і збереження екологічної рівноваги на Землі. Основний принцип методології природокористування повинен полягати в нормуванні масштабів та інтенсивності впливу будь-якого виробництва на навколишнє середовище в зоні проектування, розміщення