Дослідження методів і моделей прогнозування розвитку економіки в підвищенні ефективності управлінських рішень при розробці економічної політики завдяки вдосконаленню макроекономічної та галузевої структури. Принципи макроекономічного прогнозування.
Аннотация к работе
Курсова робота З дисципліни: “Національна економіка” Тема: „Методи і моделі прогнозування в державному регулюванні економіки” ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Характеристика прогнозування в економіці 1.1 Теоретичні основи сутності прогнозування 1.2 Порівняльна характеристика прогнозування в Україні з прогнозуванням в зарубіжних країнах Розділ 2. Макроекономічне прогнозування в системі державного регулювання економіки 2.1 Макроекономічне прогнозування, його принципи і функції 2.2 Напрями вдосконалення системи прогнозування в системі державного регулювання Розділ 3. Моделі і методи прогнозування в державному регулюванні економіки 3.1 Методологія прогнозування 3.2 Методи прогнозування макроекономічних процесів ВИСНОВКИ Список літератури Вступ Становлення ринкових відносин в Україні вимагає, насамперед, формування нового господарського механізму, у якому центральне місце займає державне регулювання економікою. Проблема здійснення пошукових (теоретико-дослідницьких) прогнозів повязана з малим періодом дослідження обєкта, оскільки для аналізу й моделювання можуть застосовуватися дані статистичної звітності з 1996 року (час введення національної валюти). Вагомий внесок у створенні теоретико-практичної наукової бази економічного програмування та прогнозування належить академікам Геєцу В.М., Лукінову І.І., вченим-економістам Беседіну В.Ф., Гончарову Ю.В., Євдокимовій І.М., Крючковій І.В., Панасюку Б.Я., Пашуті М.Т., Савченку А.Г., Якубовському М.М. та іншим. Вдосконалення методичного забезпечення прогнозування основних показників розвитку економіки є нагальною потребою для виявлення позитивних і негативних пропорцій й тенденцій, обґрунтування доцільних напрямків та заходів розвитку економіки. За обєктами прогнозування у системі прогнозів вирізняють такі три основні групи прогнозів: - прогнози ресурсів (прогнози природних ресурсів, запасів природної - сировини і стану природного середовища, демографічні, науково-технічного прогресу); - прогнози розвитку економіки (прогнози розвитку галузей економіки або народногосподарських комплексів, динаміки, темпів і факторів економічного зростання, міжгалузевих структурних зрушень, розміщення продуктивних сил); - прогнози суспільних потреб (виробничих, особистих, загальнодержавних, підвищення життєвого рівня населення, процесів соціального розвитку, зовнішньо-політичні і військово-стратегічні). У соціально-економічних прогнозах встановлений такий часовий масштаб: оперативні прогнози - до одного місяця, короткострокові - до одного року, середньострокові - на кілька років і довгострокові - на період понад пяти і приблизно до 15-20 років. Класифікація прогнозів Прогнози економічного та соціального розвитку України розробляються на далекострокову, довгострокову, середньострокову й короткострокову перспективи. Обєктом економічного і соціального прогнозування виступає економічний і соціальний потенціал України, який включає: сукупність розвіданих, нерозвіданих і використовуваних природних ресурсів, джерел енергії, науково-технічний потенціал, що охоплює сукупність трудових, матеріальних, фінансових ресурсів, сфери науки і наукового обслуговування, нагромаджених знань у галузі суспільних, природничих, технічних наук, а також передового досвіду, яким володіє і може використати держава, промислово-виробничий потенціал, що охоплює сукупність галузей промислового виробництва, будівельної індустрії, транспорту і звязку, їх виробничих потужностей, основних фондів і трудових ресурсів; сільськогосподарський потенціал - сукупність трудових ресурсів, зайнятих в сільськогосподарському виробництві, технічних засобів оснащення, ресурсів рослинництва, а також лісових і водних ресурсів; потенціал соціального розвитку, який охоплює такі галузі, як охорона здоровя, культура і мистецтво, спорт, туризм, різні види громадської діяльності, приміщення і споруди, які забезпечують життєдіяльність населення. Планування спрямоване на прийняття та практичне здійснення управлінських рішень; мета прогнозування - створити наукові передумови для їх прийняття, які включають науковий аналіз тенденцій та варіантне передбачення майбутнього розвитку суспільного виробництва з урахуванням оцінки можливих наслідків прийнятих рішень; обґрунтування напрямів соціально-економічного та науково-технічного розвитку. Тому вихідною основою і важливим елементом бюджетних розрахунків є реально обгрунтовані макроекономічні і макрофінансові прогнози, без яких неможливе якісне складання бюджету. Так, у США і Німеччині міністерства фінансів готують повний набір макроекономічних прогнозів у бюджетно-фіскальному контексті, які розглядаються конгресом і бундестагом водночас із альтернативними прогнозами уряду. Експерти Міжнародного валютного фонду назвали таку практику основою бюджету на середньострокову перспективу (ОБСП). У засіданнях Ради бере участь представник німецького Центрального банку. Середньострокові та багаторічні бюджети.