Композиції, її роль і значення. Ознаки композиційної побудови. Побудова технічного рисунка машинобудівного вузла. Виконання фронтальної композиції з використанням геометричних форм. Розробка динамічної й статичної об"ємно-просторової композиції.
Аннотация к работе
Вступ Композиція (від лат. Compositio - розміщення, з’єднання, структура) - засіб розкриття ідейно-художнього змісту витвору мистецтва розміщення основних його елементів і частин у визначеній системі та послідовності, способи поєднання образів у єдине ціле. Специфіка різних виробничих предметів і виробів полягає в тому, щоб їх форма відповідала своєму призначенню, а також відповідала матеріалу, з якого вони зроблені. Зручність і красота форми - важливі критерії композиції різного обладнання та предметів побуту призначених для забезпечення матеріальних та побутових благ і потреб людини. Композиція художнього твору має різні аспекти, в силу яких повинна розглядатися: як розвиток і втілення ідейно-художнього задуму в сюжеті і в художньо-образному рішенні (семантичний аспект) як система відносин усіх елементів форми, в якій матеріалізується задум (синтаксичний аспект) з точки зору впливу художнього цілого на соціально функціонуючу особистість (прагматичний аспект). 1. Зовнішня форма - це фактура, колір, зовнішній елемент. Таким чином, форма її структури, зовнішня оболонка - все у чому відображається зміст предмета і проявляється архітектоніка. Таким чином, необхідно виявити де і як розміщено основні маси та навантаження, як напружені окремі частини, які елементи несучі, а які - ні. Для утворення звичайної математичної пропорційності необхідно 4 вхідних у рівність члени: а : в = с : d Геометрична пропорційність складається із 3 членів а : в = в : с Золоте січення - ділення цілого на дві частини пропорційно, коли менша частина цілого так відноситься до більшого, як більша частина до цілого і навпаки - ціла так відноситься до більшої частини, як більше до меншої тобто а : в = в : (а в) Це рівняння утворюється при поєднанні всього двох величин, причому відношення між ними завжди постійне: більший відрізок становить - 0,618 , менший - 0,382. Поняття масштабності не може бути замінено уявою про розмір будинку. До масштабних закономірностей відносяться різні форми масштабних зв’язків: 1). відношення елементів до цілого та один до одного; 2). відношення елемента до матеріально-предметного середовища, або предметного; 3). відношення розмірів і масштабу до людини. Метричні та ритмічні ряди повторності. Ритм буває спокійний і неспокійний, спрямований в один бік, або такий, що сходиться до центру. Наприклад, око людини значно краще оцінює розміри по ширині, ніж по висоті та глибині. За визначенням М. Волкова композиція є конструкцією для сенсу.