Метафора як образно-функціональна одиниця німецької друкованої реклами та її відтворення у перекладі - Дипломная работа

ЗМІСТ Вступ Розділ I. Метафора як образно-функціональна одиниця німецької друкованої реклами та труднощі її відтворення у перекладі 1.1 Специфіка рекламного стилю 1.1.1 Психологічні особливості реклами 1.2 Поняття метафори та метафоричного процесу 1.2.1. Класифікація метафор 1.3 Труднощі перекладу реклами 1.3.1 Адекватність та еквівалентність перекладу реклами 1.3.2 Переклад метафор як культурно-когнітивний процес Розділ II. Часто цю рекламу перекладають у нас дослівно, що іноді викликає нерозуміння в україномовного адресата, оскільки порушується головне правило перекладу - перекладений дискурс повинен так само впливати на іншомовного адресата, як і оригінал на свого адресата. Актуальним на сьогодні є вивчення механізмів вербального впливу рекламних текстів, а саме аналіз метафори, на якій ґрунтується логічна й емоційна аргументація у рекламі задля переконання й спонукання аудиторії до дії, забезпечення спроможності рекламного тексту до запамятовування. Мовні особливості реклами є предметом постійного досліду як у зарубіжній, так і у вітчизняній лінгвістиці. Однак, незважаючи на те, що мовні проблеми реклами досліджуються досить широко, поза увагою залишається детальне висвітлення саме перекладу рекламних текстів. У роботах з теорії і практики перекладу (Н.Д.Арутюнова[2], Л.С.Бархударов[5], Р.П.Зорівчак[14], В.М.Комісаров[17], В.В.Коптілов[18] та ін.) рекламі не приділяється увага, окрім нечисленних праць (М.А.Венгренівська[9], Я.І. Рецкер[26]), у яких наголошується на неможливості дослівного перекладу реклами, але немає рекомендацій щодо альтернативних шляхів вирішення проблеми, а оскільки метафора є невід’ємною образно-функціональною одиницею реклами, то в цій роботі ми вирішили розглянути і проаналізувати саме переклад метафор. У бакалаврській представлені офіційні та авторські переклади реклами. Важливість дослідження перекладу саме рекламних текстів можна пояснити подальшим застосуванням результатів цього дослідження у роботі перекладача, який працює у сфері реклами та у сфері викладання практики усного та письмового перекладу. РОЗДІЛ I. МЕТАФОРА ЯК ОБРАЗНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ НІМЕЦЬКОЇ ДРУКОВАНОЇ РЕКЛАМИ ТА ЇЇ ВІДТВОРЕННЯ У ПЕРЕКЛАДІ 1.1 Специфіка рекламного стилю Як відомо, умови ринкової економіки викликали форсований розвиток реклами як соціального інституту й сфери професійної діяльності сотень тисяч людей у нашій країні. Тому реклама, що використовує слово, досить різноманітна. Третю групу становлять теле- і кінореклама, демонстрація зразків виробів і т.п. у супроводі тексту. Основне значеннєве навантаження в тексті несе заголовок, що дає рекламному обєкту стислу, точну характеристику. Німецький психолог Т. Кант, що проводив дослідження з повторного впливу реклами, відзначив, що у перший раз читач не помічає оголошення. Як приклад він аналізує вислів людина - вовк і стверджує, що у індивіда виникає комплекс думок про цей вислів, які можуть бути схожими з думками іншого індивіда тієї ж культури [13, 85]. О. Тищенко процес метафоризації окреслює так: а) людина бачить і безпосередньо відчуває предмет (чи явище) дійсності, що вже означений словом, аналізує його, порівнює з іншим і дає йому нове означення; б) людина не бачить безпосередньо предмет, але в її свідомості виникає образ цього предмета, що звичайно означений певним словом, і дає йому нове значення [30, 39]. Ось наприклад, відповідно до класифікації, запропонованої Н. Д. Арутюновой, метафори розділяються на[2, 34]: 1. номінативні, що складаються в заміні одного дескриптивного значення іншим і омонімії, що служать джерелом,; 2. образні метафори, що служать розвиткові фігуральних значень і синонімічних засобів мови; 3. когнітивні метафори, що виникають у результаті зрушення в сполучуваності предикатних слів (перенесення значення) і які створюють полісемію; 4. генералізуючі метафори (як кінцевий результат когнітивної метафори), що стирають у лексичному значенні слова границі між логічними порядками і стимулюючим виникненням логічної полісемії. Приміром, Дж. Лакофф і М. Джонсон виділяють два типи метафор, розглянутих щодо часу і простору: онтологічні, тобто метафори, що дозволяють бачити події, дії, емоції, ідеї і т.д. як якусь субстанцію, і орієнтовані, або орієнтаційні, тобто метафори, які не визначають один концепт у термінах іншого, але організовують всю систему концептів у відношенні друг до друга[4, 19]. П.