Сутність метафори як пізнавального інструменту в умовах поліпарадигмальності та формування нових світоглядно-методологічних підходів до наукового пізнання світу. Її роль в процесах смислоутворення та дескрипції. Принципи появи та функціонування термінів.
Аннотация к работе
Метафора в міждисциплінарній парадигмі: методологічний аспект Постановка проблеми. У сучасній науці відбувається становлення нової наукової парадигми на підставі використання нових понять і нових методів дослідження. Одним із центральних понять у сучасній науковій парадигмі вважають метафору, що зумовлено проникненням метафори до сфер науки, пов’язаних з процесами пізнання та мислення. У численних працях, присвячених дослідженню різних аспектів метафори, неодноразово зазначалося, що науковий інтерес до метафори сприяв взаємодії різних напрямів наукової думки, їх консолідації (О.Е. Акимов, Н.Д. Арутюнова, М.С. Каган, М.А. Кузьміна, О.Н. Лагута, С.А. Панкратова, Д.П. Шапран, Л.І. Шрагіна та ін.). Величезний потік робіт про метафору сьогодні пов’язується з її роллю в процесах смислоутворення та дескрипцією метафоричних новотворів у найрізноманітніших сферах науки й культури, включаючи музику та математику. Л.М. Алексєєва, зважаючи на взаємозв’язок буквального й метафоричного значення тієї чи іншої концепції метафори, виділяє в наявних теоріях 4 основних напрями: 1) концепції, серед яких центральне місце займає нове, переносне значення слова природної мови; 2) концепції, що встановлюють спільність між прямим та переносним значенням; 3) концепції, що утверджують доцільність вивчення лише старого (прямого) значення слова як основи створення переносного значення слова; 4) «парадоксальні» концепції, що розглядають семантичну схожість референтів як їхню несхожість - когнітивні та психолінгвістичні аспекти вивчення метафори [2, с. Вдалою спробою комплексного підходу до аналізу наукової метафори, яка поєднала когнітивний, культурологічний і семантичний напрям є загальна семіотична концепція метафори Г.С. Баранова, який трактує метафору як «модельно-символічну знакову систему» [4, с.