Тактика запобігання конфлікту й метод насильства. Застосування тактики "виграш-виграш", тактика прихованих дій та проблема "ціни конфлікту". Основні механізми тактики взаємного виграшу. Негативні і позитивні методи. Результати керування конфліктом.
Аннотация к работе
ЖНАЕУ Реферат з курсу конфліктології на тему: «Механізми обмеження застосування насилля в конфліктах» Студента 5 курсу 1 групи факультету аграрного менеджменту спеціальності «Менеджмент організацій» Вступ Механізми обмеження насилля в конфліктах настільки ж різноманітні, як і самі конфліктні ситуації. Однак всі вони можуть бути зведені до наступних чотирьох основних: 1. тактика відходу, або запобігання конфлікту; 2. силове придушення, або метод насильства; 3. метод однобічних поступок або пристосування; 4. тактика компромісу або співробітництва. Розглянемо кожну із цих тактик більш детально. Саме таким було рішення Російського уряду в серпні 1998 р. про припинення виплат по державних кредитних зобовязаннях, що призвело до глибокої фінансової кризи; до дій того ж порядку відносяться й рішення адміністрації підприємства про зниження зарплати або збільшення робочого дня в умовах загрози банкрутства; 4. безперечна правомірність дій сторони, що має силову перевагу, коли ці дії повязані із забезпеченням життєво важливих для даної структури проблем, наприклад, негайне звільнення працівника, що допустив вчинок, який спричинив серйозний матеріальний або моральний збиток організації. Тут вона виражається в наступних поведінкових формах: 1. використанні переважно примусових, силових методів впливу при обмеженому залученні виховних засобів, які в розглянутих умовах можуть виявитися малоефективними; 2. застосуванні твердого, наказного стилю спілкування, розрахованого на беззаперечне підпорядкування однієї сторони конфлікту іншій; 3. використанні з метою забезпечення успіху силової тактики механізму конкуренції, що був відомий уже давнім римлянам за назвою методу «розділяй і пануй» і який нерідко застосовується й понині під більш звичною назвою механізму стримань і противаг; ці механізми найчастіше використовуються на практиці у вигляді сполучення засобів покарання для недбайливих та заохочення для сумлінних працівників.