Масова і елітарна культура - Реферат

У вітчизняній науці проблема "масової культури" не була обділена увагою. Значний науковий доробок у вивчення феномену масової культури зробили: Ашин Г.К., Гершкович З.І., Голенпольський Т.Г., Глазичев В.Л., Засурський Я.М., Карцева О.М., Кукаркін А.В., Котельова Г.І., Мулярчик А.С., Семенов Ю.М., Стрельцов М.М., Шестаков В.П., Яранцева Н.А. Серед зарубіжних вчених, які значну частину своїх робіт присвятили висвітленню проблем масової та елітарної культури слід відмітити: Белла Д., Богарта Л., Лазарсфельда П., Ловенталя Л., Макдональда Д., Моравіа А., Розенберга Б., Е. ван ден Хаага, Уайта Д., Шилза Е. Вважається, що як термін словосполучення "масова культура" вперше було використано в 1941 р. німецьким філософом і соціологом Максом Горкгаймером у праці з відповідною назвою - "Мистецтво і масова культура". З тих пір поняття "масова культура" набуло неабиякого поширення в різних наукових колах - від соціології й культурології до політології й мистецтвознавства.Це просліджується на прикладі того, що культуру творять здебільшого етноси, а нації, як правило, утворюють цивілізацію. Проте проблема взаємодії культури і природи є традиційною, вона появилась разом із зародженням культури і має таку ж давню історію, як і сама духовна культура людства. Тобто, проблема гармонії культури і природи,-це проблема вічна, яку і прагне вирішити людство. Тому жодна особа, жодна спільнота не позбавлені повністю культури, адже кожен творить своє, хоча інколи й суперечливе суспільству, що породжує певні наслідки. Схиляння перед традицією, культ традиції - характерні риси тих суспільств і культур, які прийнято називати традиційними.Основною суперечністю культури вважається суперечливість між високою (елітарною) і низькою (масовою) культурами. У своїй книзі "Повстання мас" він протиставив культуру еліти як творця духовних цінностей і культуру мас як споживача культури. Вторгнення масової культури в сферу елітарної, високої розцінюється як наступ "варварства в культурі" або "контркультури". Аналізуючи внутрішньокультурні суперечності, вчений протиставляє науку і культуру. ЇЇ істини незалежні від людини, вони в наш час набули великого значення в усіх сферах духовного життя; значно зросли технічні засоби поширення досягнень науки і культури в цілому.В наші дні структура буття задається людині як набір більш менш стандартних ситуацій, де все вже вибрано тими самими "гідами" по життю: журналістами, рекламними агентами, публічними політиками, зірками шоу-бізнесу та ін. У масовій культурі вже все відомо наперед: "правильний" політичний устрій, єдине вірне учення, вожді, місце в строю, зірки спорту і естради, мода на імідж "класового борця" або "сексуального символу", кінофільми, де "наші" завжди мають рацію і неодмінно перемагають. Масова культура, орієнтуючись на масового її глядача, слухача, читача, ставлячи за мету його розвагу, заповнюючи його дозвілля, принципово ухиляється від пояснення і прояснення довколишнього світу, залишаючи те пояснення елітарній культурі.

Зміст

Вступ

1. Традиції, субкультура, контркультура, масова культура

2. Суперечливість масової і елітарної культури

Висновки

Список використаних джерел

В наші дні структура буття задається людині як набір більш менш стандартних ситуацій, де все вже вибрано тими самими "гідами" по життю: журналістами, рекламними агентами, публічними політиками, зірками шоу-бізнесу та ін. У масовій культурі вже все відомо наперед: "правильний" політичний устрій, єдине вірне учення, вожді, місце в строю, зірки спорту і естради, мода на імідж "класового борця" або "сексуального символу", кінофільми, де "наші" завжди мають рацію і неодмінно перемагають.

А однак не випадково цю культуру деякі італійські дослідники назвали "напівкультурою". Йдеться, справді, не так про вправність тих чи тих її режисерів, белетристів та ін., як про фундаментальний її дефект. Масова культура, орієнтуючись на масового її глядача, слухача, читача, ставлячи за мету його розвагу, заповнюючи його дозвілля, принципово ухиляється від пояснення і прояснення довколишнього світу, залишаючи те пояснення елітарній культурі.

"Масова культура" - це поняття, що служить для позначення особливостей виробництва культурних цінностей у "масовому суспільстві", орієнтоване на їх масове споживання.

Масова культура - своєрідний феномен соціальної диференціації сучасної культури.

Елітарна культура виступає як пошук і твердження особистісного начала. Вона складна, серйозна, вишукана, має новаторський характер. Її продукція розрахована на витончену й інтелектуальну еліту суспільства, спроможну зрозуміти й оцінити майстерність, віртуозність новаторського пошуку її творців.

Поділ на масову і елітарну культуру в цілому виникає тоді, коли грамотність перестає бути привілеєм якогось вузького класу суспільства.

1. Бокань В. Культурологія: Навчальний посібник. - К.: МАУП, 2003. - 136 с.

2. Бокань, Володимир, Польовий, Леонід. Історія культури України: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2002. - 3-тє вид., стереотип. - 256 с.

3. Вандишев В.М. Філософія. Екскурс в історію вчень і понять: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 474 с.

4. Гаврюшенко О.А., Шейко В.М., Ти шевська Л.Г., Історія культури: Навч. посіб / Наук. Ред.. В.М. Шейко. - К.: Кондор, 2004. - 763 с.

5. Гончарук Т.В. Культурологія: Навчальний посібник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004. - 213 с.

6. Данилюк А.І. "Еліта - маси": історико-філософський аналіз проблеми. //Наукові записки з історії України. Збір. наук. праць. Випуск 7. - Київ, 2000, с. 145-151.

7. Касьян В. І. Філософія: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2004.- 406 с.

8. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб / Закович ММ, Зазюн І. А. , Сімашко О. М. Та інші; За ред.. М.М. Заковича. - К.: Знання, 2004. - 567 с.

9. Масова культура в контексті демократичних перетворень XX століття: Автореф. дис... канд. філол. наук: 09.00.08 / А.І. Данилюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2000. - 17 с.

Размещено на