Активізація міжнародного співробітництва у сфері боротьби з тероризмом. Процес реформування правової системи України. Формування та реалізація концепції антитерористичного законодавства. Місце тероризму в системі міжнародного кримінального права.
Аннотация к работе
Робота виконана у відділі міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України. Корецького НАН України.Витоки співробітництва між державами в боротьбі з тероризмом, на думку дисертанта, слід шукати у міжнародних відносинах після закінчення першої світової війни, коли посилення терористичної діяльності в світі призвело до виникнення відповідного напрямку в криміналістиці, що виявилось, в особливості, на міжнародних конференціях з уніфікації кримінального права. В Конвенції про припинення тероризму та покарання за нього вперше була зроблена спроба конвенційного закріплення визначення тероризму, але воно мало абстрактний, описовий характер, підкреслювалася політична спрямованість цього явища. Водночас, безперечним є їх значний вплив на подальший розвиток міжнародного співробітництва щодо боротьби з тероризмом. Значне зростання терористичної активності в світі в 1960-х роках стало передумовою того, що питання боротьби з тероризмом почали активно обговорювати в ООН. В 1972 резолюцією Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Спеціальний комітет з міжнародного тероризму, який активно працював до 1979 р. Діяльність ООН щодо вирішення проблеми тероризму здійснювалась у двох основних напрямках: 1) розроблення заходів, спрямованих на боротьбу з конкретними видами терористичних акцій; 2) розгляд проблеми міжнародного тероризму в цілому з метою вироблення єдиної уніфікованої системи нормативних положень та конкретних заходів в цій сфері. Останнім досягненням міжнародного співтовариства в сфері конвенційного закріплення тероризму як злочину міжнародного характеру стало прийняття Міжнародної конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом. В даному розділі аналізується також досвід формування антитерористичного законодавства в окремих зарубіжних країнах, зокрема в Німеччині, Великобританії, Франції та Росії. Висуваються аргументи на користь необхідності подальших досліджень, спрямованих на вироблення поняття тероризму як в національному, так і в міжнародному праві. Щоб сконструювати прийнятне визначення тероризму, окреслити критерії його відмежування від інших споріднених складів злочинів необхідно виявити головні сутнісні риси цього злочину, його місце в системі міжнародного кримінального права. Тому такий позитивний досвід слід вивчати і використовувати при створенні відповідного законодавства в інших державах і, зокрема, в Україні.