Особливості взаємодії публічно-правового підходу з приватноправовим підходом у сфері регулювання міжнародних розрахунків. Застосування в міжнародному праві та внутрішньому праві держав документарного акредитиву та інкасо у експортно-імпортних операціях.
Аннотация к работе
У дисертації показані історичні передумови виникнення міжнародного співробітництва держав у сфері регулювання транскордонного обігу фінансових коштів, що віддзеркалює обєктивні реальності розвитку світових господарських відносин. Зазначена уніфікація здійснена, насамперед, у рамках таких міжнародних організацій, як Міжнародна Торговельна Палата, Міжнародний інститут з уніфікації приватного права, Міжнародний Валютний Фонд та ін. В правовому регулюванні міжнародних фінансових відносин, перш за все в міжнародній торгівлі, розвивається тенденція до посилення впливу міжнародного фінансового права на структуру та зміст фінансового права держав і як результат цього відбувається конвертація фінансових систем останніх та уніфікація їх фінансового законодавства. В сучасний період міжнародна валютна система і відповідно міжнародне фінансове право розвиваються значною мірою як сектор міжнародного публічного права.Визначено, що загальною основою для класифікації стадій здійснення в міжнародному фінансовому праві форм міжнародних розрахунків є угода між імпортером та експортером, згідно з якою перший здійснює оплату покупної ціни відповідно до умов даної угоди через уповноважений на це банк, як правило, по місцю знаходження експортера, надаючи банку платіжний документ.Визначено, що акредитивом є будь-яка угода, незалежно від її назви, згідно з якою банк-емітент уповноважений клієнтом діяти від його імені та відповідно до інструкцій останнього (наказодателя акредитива). Досліджено й поняття інкасової форми міжнародних розрахунків, яка також звязана з кредитними відносинами. Інкасо є банківською розрахунковою операцією, згідно з якою банк за дорученням свого клієнта (експортера) одержує на підставі розрахункових документів кошти, що нараховуються клієнту від платника (імпортера) за відвантажені на адресу імпортера товари або надані послуги і зараховує ці кошти на рахунок клієнта - експортера у себе в банку.