Геоекономічний і національно-орієнтований підходи аналізу причин розвитку тероризму. Вивчення динаміки кількості жертв внаслідок терактів. Характеристика особливостей фінансового фактору терору. Проведення детального аналізу моделі фінансування тероризму.
Аннотация к работе
В економічному аналізі причин розвитку тероризму можна виділити два основних підходи - геоекономічний і національно-орієнтований . Перший розглядає сучасний тероризм як породження світового господарства в цілому, другий, навпаки, основний акцент робить на соціально - економічні особливості окремих країн , що сприяють розвитку в них тероризму.Завершення Третьої світової війни було сприйнято на Заході як "кінець історії", як повна перемога в світовому масштабі західної ліберальної цивілізації в її американської різновиди. Якщо раніше, в поліцентричному світі, периферійні і напівперіферійні країни "третього світу" могли сподіватися на збереження своєї цивілізаційної самостійності, балансуючи між двома протиборчими таборами, то тепер можливості для такого маневрування зникли. Тому цілком закономірно, що саме ісламський тероризм -"партизанське" протиборство ісламу із Заходом - фактично став синонімом "міжнародного тероризму".До цих пір мова йшла про людських ресурсах терористичних організацій - про те, під впливом яких соціально -економічних причин люди стають терористами. Розглянемо тепер інший економічний ресурс тероризму - фінансовий. Державний департамент США на початку 2000-х рр.За аналогією з регіональними моделями економіки існують і регіональні моделі фінансування тероризму - латиноамериканська , західноафриканська , західноєвропейська , близькосхідна , і т.д. Порівнюючи їх , можна виділити чотири рівня систем фінансування терористичних організацій - від збору коштів для підпільних груп до організації економіки фактично незалежних територіальних утворень кримінального штибу. Перший (вищий) рівень - модель терористичного фінансування адміністративно інституціоналізованої "сірої зони", як у Чечні 1990- х рр.. Таких регіонів у сучасному світі досить багато - Курдистан в Туреччині, Нагірний Карабах в Азербайджані, Абхазія і Південна Осетія в Грузії, північ Шрі -Ланки, схід Конго, південь і захід Колумбії , і т.д. До теперішнього часу в літературі добре висвітлено питання про джерела доходів чеченських " борців за незалежність " у 1992 - 1999 рр.., коли "Чечня перетворилася на кримінальний "заповідник", що живе на основі грабежу, контрабанди, незаконної торгівлі зброєю і наркотиками".