Основні принципи міжнародного комерційного арбітражу як основний засіб мирного вирішення конфліктів між підприємствами різних держав. Порядок розгляду зовнішньоторговельних спорів у ньому третейськими суддями. Поняття та правова природа його існування.
Аннотация к работе
Незважаючи на те, що правова природа міжнародного комерційного арбітражу залишається невизначеною, легальних визначень арбітражу ані в міжнародно-правових, ані в національних актах не дається, арбітраж розглядається як спосіб вирішення спорів недержавним органом, створеним сторонами на підставі приватного договору, шляхом добровільної передачі повноважень на винесення остаточного обовязкового рішення третій незалежній компетентній стороні (сторонам). Враховуючи активну роль сторін у самій процедурі арбітражного розгляду, обовязковим є дотримання арбітрами обраної сторонами процедури і добровільне підпорядкування сторонами рішенню арбітрів.В наш час діє достатня кількість міжнародно-правових актів, що регулюють арбітражний розгляд. Крім того, створено багато різноманітних органів, які здійснюють цей розгляд, що дозволяє швидко й ефективно (а головне - мирно) вирішувати конфлікти між державами, між державами та іншими субєктами міжнародного права, а також між приватними особами. Водночас дивує відсутність у згаданих актах нормативно визначених і закріплених принципів міжнародного арбітражу. Принцип добросовісності при виконанні зобовязання з урегулювання міжнародного спору на основі звернення до арбітражу встановлює, що сторони не ухилятимуться з різноманітних причин від виконання букви й духу даного зобовязання.Аналізуючи процедуру арбітражного розгляду, необхідно враховувати сутність, специфічну правову природу арбітражу і, відповідно, інструментарії, які використовуються цим третейським судом і які визначають переваги цього способу вирішення зовнішньоекономічних спорів, що впродовж багатьох років дає змогу розглядати його як основний ефективний стандартний спосіб, який витримав випробування часом у багатьох країнах світу з різними економічними і політичними системами. Зростання значення арбітражу як ефективного способу вирішення міжнародних комерційних спорів, суттєва різниця в національному праві, яке регулює діяльність міжнародного комерційного арбітражу, викликали потребу в упорядкуванні цієї діяльності з метою досягнення певної одноманітності. Важливу роль для уніфікації та гармонізації національного арбітражного законодавства відіграв Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж, який став зразком для багатьох національних законів про арбітраж, оскільки він був розроблений і прийнятий як уніфікований правовий текст у результаті заходів, які приймалися на міжнародному рівні по уніфікації та гармонізації законодавства окремих країн про міжнародний арбітраж, що суттєво сприяє зближенню арбітражного процесуального права взагалі й арбітражної процедури зокрема. ЮНСІТРАЛ розробила також Коментарі щодо організації арбітражного розгляду, прийняті у 1996 р., які мають рекомендаційний характер, завданням яких є надання допомоги арбітрам і сторонам у проведенні арбітражного розгляду. Крім міжнародних договорів, які ратифіковані Україною і є частиною національного права, в Україні діє Закон «Про міжнародний комерційний арбітраж» (далі - Закон), прийнятий 24 лютого 1994 р. на основі Типового закону ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж. 1 Положення Торгово-промислова палата України Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 25 серпня 1994 р. затвердила Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду (далі - Регламент) і як додаток до Регламенту - Положення про арбітражні збори та витрати, в якому затверджені порядок обчислення і сплати арбітражного збору та відшкодування витрат арбітражного провадження.